Три роки тому закінчила університет і влаштувалася перекладачем в велику виробничу фірму. Так вийшло, що досить скоро стала особистим помічником керівника, а згодом у нас виникли і більш близькі стосунки.
Ось уже майже рік, як ми одружені, і все було б чудово, якби не донька чоловіка, з якою, я, як не старалася, так і не змогла знайти спільну мову.
Дівчина всього на десять років молодша за мене і я дуже сподівалася, що ми подружимося, але, на жаль, цього не сталося.
Настя – типова мажорка, яка ні в чому не знає відмови, і поводиться відповідним чином. При кожному зручному випадку вона підкреслює, що я не їх поля ягода, а ще в присутності сторонніх людей і підлеглих мого чоловіка з глузуванням називає мене матір’ю. Мене це страшно дратує, адже я виглядаю практично її ровесницею. Але мала не вгамовується, і спеціально влаштовує публічні вистави, щоб мене ще більше позлити.
Найчастіше це трапляється на фірмі перед співробітниками, які, як ви самі розумієте, тільки раді таким перформансам. Я думаю, зайве буде говорити, що на роботі мене не дуже люблять.
Чоловікові скаржитися марно – він у свою доньку дуже любить і всі її випади на мою адресу сприймає, як невинні пустощі. А я вже не знаю, як втихомирити цього троля, щоб вона, нарешті, залишила мене в спокої.
Ліза, 28 років
