28 листопада, для українців, які святкуватимуть Різдво за Юліанським календарем, почався Різдвяний піст. Він триватиме 40 днів, до самого Святвечора, тобто 6-го січня.
Піст перед Різдвом ще називають Пилипівкою або останнім багатоденним постом у році. За традиціями, цей піст менш строгий, але від деяких продуктів усе ж рекомендують утриматись. Постити можуть усі, хто має бажання або відчуває духовний поклик до очищення.
Можна багато знайти настанов, які прекрасно розповідають про те, що в піст головне, що – другорядне, що – засіб, а що інструмент для досягнення цього головного. Але ми дуже часто забуваємо про те, що піст повинен приносити радість зближення з Богом – і не тільки нам, а й нашим близьким.
Взагалі піст – це час посиленої напруги в духовному житті, а духовне життя – це прагнення до набуття, втіленню в життя любові. На собі це перевірити можна з дуже великими труднощами, а ось на близьких – дуже легко.
Ми, на жаль, часто так влаштовані, що на роботі, на людях стримуємося. Це пов’язано і з марнославством, і з деяким утрудненням, з тим, що нас чужі не знають добре. А наші сімейні знають нас як облуплених, і ми перед ними вже не приховуємо ніяких своїх недоліків. І дуже часто так буває, що людина дратується, кричить саме на самих своїх улюблених і дорогих. Найулюбленішим дістається вся наша гuдота. Це такий парадокс, пов’язаний з нашим гpіховним влаштуванням.
Саме на викорінення цього можна і направити основні зусилля поста. Нехай це буде час, коли від мене не страждає ні один член моєї сім’ї – ні дружина, ні діти, ні чоловік, ні мама, ні теща, ніхто. Ні співробітники на роботі. Нехай їм всім буде зі мною добре. Я буду намагатися берегти мир і доброзичливі з усіма взаємини. Якщо сказати простіше – буду “Сонечком” для всіх, з ким живу і працюю.
Якщо не виходить, значить, піст зривається.
Треба постаратися служити своїм близьким. Служити їх доброму, хорошому, радісному настрою. Не перекладати на них тяжкість своїх турбот і печалей, якими навантажили на роботі, берегти їх від цього. Якщо бачиш, що дружина втомилася, помий за неї посуд. Читай з дітьми книжки, а не сиди біля комп’ютера, гуляй з ними, ще що-небудь з ними таке роби, що для них корисно й важливо. Казки їм розповідай. Роби зусилля для того, щоб близьким було краще і радісніше жити з тобою.
І це буде насправді такою перевіркою, чи дійсно я пощу в душі своїй, чи ні.
Цікаво, що ми в Житія Святих, в древніх патериках дуже часто зустрічаємо сюжет про те, що молодого монаха не благословляють йти і жити одного. Тому що у нього на самоті виникає ілюзія, що він подолав свої пpистpасті. І його повертають назад, тому що тільки в багаторічному спілкуванні з близькими людьми, а чернеча громада – це майже родина, це люди, близькі один одному вже, – виявляються, реально стають опуклими, помітними всі ті пpистpасті, які в нас знаходяться.
Для чого Богом дається такий досвід? Для того щоб людина пізнала себе трохи краще і спочатку з цим впоралась, а потім вже могла підніматися на наступні ступені чесноти. А ми читаємо Життя Святих, творимо Ісусову молитву, що прекрасно і добре. Але при цьому наші ближні дуже сильно стpаждають від нашого роздратування, від нашої неуважності, нашої зацикленості на собі. Якщо почати з цього, може бути, і все інше – і молитва, і читання – теж буде правильним.
