Третя неділя після Великодня у християн східного обряду вважається жіночим днем, присвяченим пам’яті Святих жінок-мироносиць. Духовний подвиг цих жінок, що супроводжували Господа на його шляху від Галілеї до Голгофи, їх жертовна любов та самовіддана допомога Спасителю і Його апостолам, є яскравим прикладом віри, вартим наслідування. Страшна картина розп’яття Христа змусила розбігтися всіх учнів. Лише Іоан Богослов і жінки-мироносиці залишалися поруч із Учителем до останнього подиху Його на Хресті.
Велика духовна сила і відданість Спасителеві зробили їх гідними першими почути від ангелів вість про Його Воскресіння. Прямуючи до Гроба Вчителя свого, щоб помазати тіло Його миром за юдейським звичаєм, жінки-мироносиці стали першими, перед якими з’явився Воскреслий Господь. Великодні пісні згадують їх як “апостолів для апостолів”, бо саме ці самовіддані жінки донесли до них звістку про Воскресіння Христа. Після Вознесіння Спасителя жінки-мироносиці нарівні з учнями-чоловіками проповідували по світу Євангеліє. Цей факт надає право називати їх “рівноапостольними”.
Які саме жіночі постаті асоціюються з жінками-мироносицями, хто ці самовіддані особи?
Марія Магдалина. Ім’я цієї жінки з галілейського міста Магдали відомо всім християнам. Страждаючу від тяжкої хвороби Марію зцілив Ісус Христос. Жінка, позбавлена від семи злих духів, що впливали на її життя і здоров’я, була дуже вдячна своєму Спасителеві. З того моменту вона супроводжувала Його, служила Йому з любов’ю і відданістю. Саме Марія Магдалина разом з Богородицею біля хреста оплакувала страждання Господа. Вона стала свідком поховання тіла Ісуса Йосифом Аримафейським і Никодимом. Її туга була настільки великою, що вона ще вночі вирушила до гробу, де отримала вість про Воскресіння. Марія Магдалина стала першою людиною, до якої підійшов воскреслий Спаситель.
Марія Клеопова. Двоюрідна сестра Діви Марії і мати апостола Якова-молодшого, названого брата Господнього по плоті. Марія Клеопова – дружина одного з учнів Ісуса Клеопи.
Саломія. Також мала родинні зв’язки з Божою Матір’ю. Її синів, Якова та Іоанна, одними з перших Христос покликав до апостольського служіння. Саломія разом з синами супроводжувала Господа, служила йому, була присутня під час знакових подій у Його житті на горі Фавор та в Гефсиманському саду. Вона спостерігала за похованням Ісуса і була серед тих жінок, що принесли аромати до гробу.
Іоанна. Дружина урядника царя Ірода. Була таємною послідовницею Христа, подорожувала за ним слідом, і також однією з перших почула про Воскресіння Господа.
Сусанна. Про життя цієї благочестивої жінки мало що відомо. Сусанна, одна з жінок, що невідступно слідували за Вчителем.
Марія і Марфа. Сестри Лазаря, якого Господь воскресив. Достовірно не відомо, чи ходили вони до гробу. Але ще до усіх цих подій радо приймали Ісуса у себе вдома, піклувалися про нього і уважно слухали кожне Його слово.
В усі віка, від початку зародження християнства жінки становилися прикладом духовної міці і стійкості, що не завжди могли продемонструвати чоловіки. Протягом усієї історії існування вчення Ісуса, навіть у період радянських гонінь на Церкву, саме вони продовжували таємно відвідувати храми, намагалися виховувати дітей у вірі. Жінки не відреклися ні від своїх чоловіків-пастирів, ні від Христа, і самовіддано крокували поруч з ними в далеких засланнях, безстрашно приймали свою долю у в’язницях і таборах.
Шануючи жінок-мироносиць, згадуючи стійкість жінок двадцятого сторіччя, ми повинні зрозуміти, що віра – потужний стимул життя. Саме вона додає стійкості в скрутну годину, відкриває нові резерви у готовності прийняти муку і страждання за Господа Нашого. Віра – повинна стати головним мотивом життя, визначати слова і думки, вчинки та емоції. Віра допомагає лише тоді, коли не є примарою, неспроможною спрямувати людину на праведний шлях.
Читайте також: Операція Вісла. Моторошні спогади про дорогу в товарняках та життя просто неба
