Навесні сонечко зігріває землю від зимового холоду, від морозів та сушить її від таяння снігу. Відчувши тепло та світло, яке променями опускається у найтемніші та таємні куточки, все будиться зі сну.
Все оживає й розквітає! З бруньок розпускаються листочки, з пуп’янок робляться найрізноманітніші квіточки.
Природа розкривається на зустріч сонцю, кожнісінька травичка і квітка тягнеться вгору до тепла і світла. Веселим стає світ! Радіють тварини і люди. Життя вирує! На фоні зими, воно багате і повноцінне. Саме сонечко стало причиною неймовірній світовій красі. Воно створило чудо для всіх, поділилось тим що має, тим, у чому має потребу все живе.
Всі люди можуть бути такими ж сонечками! Варто зігріти близьких, рідних і просто людей, які є щодня довкола. Дарувати людське тепло, а також світло своєї душі, добро і любов дарувати може кожен, лише треба захотіти.
Тоді простішим стане життя, одні до одних потягнуться люди, відкриються і здружаться. Не залежно від віку, всі хочуть самих найкращих відчуттів і емоцій, які дарують позитив і складаються у щастя.
Галина Мазурик
