Читаючи коменти в новинах про відключення світла, складається враження, що для багатьох людей більша проблема не так , власне, у відсутності світла, як у наявності його в сусідньому будинку…
Львівобленерго, яке я й сама добряче недолюблюю з інших причин, але чемно мовчу, бо справді не на часі, деякі наші люди мають розтерзати. Прилітає і місцевій владі, якій я теж тут оди не співаю, але будьмо об’єктивними: що має місцеве самоврядування до конфігурації мереж?
Якщо ці графіки складають, то вони при умові відсутності обстрілів, вже якось плюс-мінус давали орієнтири. Я не знайшла себе в групі, але за годинами відключення протягом двох днів визначила її і на це орієнтувалася. А потім знову сталися обстріли, призупинення атомних електростанцій, живлення області в якісь там обходи, лиш би у людей було світло – про які графіки могла йти мова???…
Це непросто, та наші енергетики сьогодні роблять все можливе і неможливе, щоб ми писали у своїх фейсбуках наше обурення.
Комусь пощастило більше і має світло щодня – порадіймо за них, значить це можливо і в нас так може буде. Значно гірше буде, коли вже зовсім ніде не світитиметься…
Комусь пощастило менше і має не години відключення, а години ввімкнення, – але хіба це біда в порівнянні з тим, що над головою не літають ракети???
Це об’єктивна реальність і винні у цьому тільки мо***лі. І це ще зима не почалася, ще морозів не було – якщо не буде світла по кілька днів – кого будемо звинувачувати, кому жалітися і куди писати????
Мені в тисячу разів тепліше і світліше в своєму необігрітому часто темному домі, де я, без перебільшення, власноруч ліпила кожен кутик, аніж сама думка про скитання в чужині – нехай хоч і з обігрівом та світлом. І я безмежно вдячна ЗСУ за те, що я вдома.
І та, до речі, в самому центрі міста може бути набагато темніше, аніж на перефирії…
