fbpx
Дозвілля
Чи потрібно сповідатися із куріння?

Не вникаючи в дискусію про “паління” чи “курiння” спробуємо відповісти на багато інших важливіших питань про цю шкідливу звичку.

Відразу скажу, що не буду давати однозначну відповідь. Кожен має сам для себе дати відповідь на це запитання. Було б занадто просто дати відповідь “так” або “ні”. Але це буде неправильно. В залежності від обставин та ситуацій, курiння може мати нейтральну чи гріховну якість. Я читав в інтернеті кілька статей, які не залишають вибору: курiння є гріхом, бо руйнує наше тіло, покликане статися храмом Духа Святого. Чимало аргументів їх авторів позбавлені здорового глузду і дають неповну картину.

Але пора сказати чесно і відкрито: не все тут так однозначно.

Чимало людей сповідаються з цього, але ще більше людей, в т.ч. і священиків чи єпископів цього не роблять. І справді, чітко відповісти на це не є так просто, адже йдеться про шкідливу звичку і певну пристрасть. Виходжу з того, що порівнюю це із іншими шкідливими звичками: малорухливий спосіб життя, вживання нездорової їжі, звичку хрустіти пальцями чи, до прикладу, надмірно захоплюватися макіяжем. Можна і керуватися словами ап. Павла: “Все мені можна, та не все мені є на користь”. Не все, що нам “не на користь” є гріхом. Тому треба навести кільки ситуацій для прикладу.

Коли батьки, знаючи про шкоду тютюну забороняють синові чи дочці кyрити, а дитина все одно це робить, краще говорити про гріх проти четвертої Божої Заповіді. Коли хворий дістав від лікаря чітку заборону на цю чи іншу шкідливу звичку і все одно її переступає, це має більше відношення до 5-ї Божої Заповіді. Часом одна випалена сигaретa може бути спробою сaмoгyбcтвa. Коли я бачу вaгiтнy жінку, яка кyрить, я однозначно скажу, що вона грішить по відношенню до свого немовляти. Подібно, коли людина палить поруч з тими, кому це неприємно, спричиняє дискомфорт. А про шкоду “пасивного кyріння” для здоров’я знають сьогодні всі.

Коли сигaрети “з’їдають” левову частку сімейного бюджету, треба також, на мою думу, сповідатися з цього. Але, рідко хто враховує і те, що поганий приклад зі сторони батьків також може бути гріхом: “Коли хтось з вас спокусить одне з тих малих, краще жорно млинове повісити собі на шию….” і далі по тексту Євангелія. Ці, кілька наведених ситуацій, показують те, що сама по собі звичка в тій чи іншій ситуації може мати різну моральну оцінку. Але я цілком допускаю ситуації, коли курiння матиме нейтральну моральну оцінку. Сумління людини, яка є чесною із собою, завжди дасть про це знати.

Я не вважаю, що завжди випалена сигaрета є гріховним ділом. Неодноразово давав розрішення тим, хто з цього сповідався, але це не означає, що всі ті, що палять, грішать. Я ніколи не палив, але спокійно можу собі запалити. Не роблю цього з інших міркувань, ніж гріх. Коли мої сини будуть повнолітні, я поважатиму їх вибір. А до цього часу, прошу їх поважати мій, як батька.

Ці мої думки не претендують на істинність. Вони є моїми думками. І мені було б цікаво почути інші.

о. Олег Кобель

Реклама

Related Post

facebook