Ми з чоловіком живемо разом 8 років. Бувають, звичайно, непорозуміння, але швидко миримося.
Випадок, який я сьогодні вам хочу розповісти стався приблизно рік тому.
У той день чоловік прийшов з роботи сам не свій. У нього щось не ладилося з проектом, над яким він працював, до того ж начальник відчитав його при всіх за дрібну провину.
Я намагалася втішити чоловіка, але він завівся з-пів оберту. Все привело до того, що ми з ним почали з’ясовувати стосунки на рівному місці.
Зрештою, чоловік грюкнув дверима і пішов.
Його не було кілька годин. Я сильно не переживала за нього, так як думала, що він залишився в машині. Вже не в перший раз.
Через години три я заспокоїлася і вирішила піти за ним і вмовити його щоб він йшов додому.
Одяглася я, значить, і спустилася вниз.
Однак його машини у дворі не було.
Я занепокоїлася, піднялася в квартиру і зателефонувала йому.
Він сухо сказав, що все в порядку і що через 5 хвилин буде вдома.
Не минуло 5 хвилин, як він був на порозі.
Я зустріла його, повісила куртку, і ми змогли спокійно поговорити і помиритися.
Але що я дізналася від нього, привело мене в ступор.
Виявляється, що після нашого непорозуміння чоловік поїхав до друзів. Був вечір п’ятниці, і у них зібралася невелика вечірка, на якій була моя подруга Марина.
Як тільки вона побачила стан мого чоловіка, почала одразу розповідати яка я є була і якою буду. Сказала, що я не достойна такого мужчини і що вона, Маринка, давно закохана в мого чоловіка і не проти, аби він був їй парою.
Як не дивно, мій чоловік просто розвернувся і пішов. Сказав, що навіть у такий момент зрозумів, що зрада це не вихід з ситуації. Ну а ввечері вже Марина зателефонувала зі своєю версією, яка кардинально відрізнялась від чоловікової.
Там уже він до неї клинці підбиває і вона просить мене не вірити своєму чоловіку і взагалі залишити його.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.