fbpx
Дозвілля
Чоловік просто сказав, тоді що його мама нас запросила на гостину. Я ж, звісно, одяглась і зачіску встигла зробити, макіяж по повній програмі – коротше з дому вийшла зірка. Чоловік аж присвиснув. А потім ми зайшли у дім свекрухи і я ледь свідомість не втратила, коли зрозуміла причину нашого приїзду

Дзвонить телефон. Бачу, що телефонує свекруха, беру слухавку, вона запрошує ліпити пельмені. Я швидко збираюся, закидаю всі речі хаотично в сумку та вибігаю.

А поки збиралася, згадала як моя улюблена свекруха вперше покликала нас з чоловіком до них в гості ліпити пельмені. Тільки в той раз вона дзвонила не мені, а чоловікові. А він, напевно, вирішив, що мені знати навіщо саме ми їдемо туди не потрібно. Я й вирядилася як на подіум. Зачіска, вечірній макіяж, туфлі на підборах, свіжий манікюр, плаття все в блискітках, до того ще ж і коротке.

Приїжджаємо, а нам двері відчиняє племінниця мого чоловіка. Ми привіталися, починаємо роздягатися й тут, з дальньої кімнати, чуємо голос моєї свекрухи, Катерини Миколаївни. Вона сказала нам йти мити руки, а потім приєднуватися до них. Що ми й зробили. Заходимо з чоловіком у вітальню й бачимо розкладений стіл, присипаний весь мукою, стоять дві здоровенні миски фаршу, і розкатаний на весь стіл тонкий пласт тіста. Племінниця формочкою для печива вирізає кружечки для пельменів, свекор, ще одна невістка з чоловіком займаються фаршем, а Катерина Миколаївна ліпить.

Й тут вона мені говорить, аби я брала фарш руками та клала його на ті кружечки тіста. Я на секунду згадала про свій вигляд, особливо про нігті. Ну мені зовсім не хотілося бруднити їх в м’ясі. Напевно Катерина Миколаївна помітила, що я не задоволена такою роботою. Вона не розгубилася й одразу покликала мене на кухню й сказала слідкувати за м’ясом, яке запікалося у духовці. Я собі сиділа в телефоні та час від часу перевіряла готовність страви.

На кухню зайшла моя свекруха. Спитала як я тут і дістала пляшку ігристого, зробила один гарний ковток й запропонувала мені. Я якось не звикла без нічого, але тоді було не зручно просити якусь чашку, та й взагалі вирішила згадати свої молоді роки. Ми з нею за три заходи дві порожні пляшки у смітник відправили. Настрій покращився одразу якось.

А далі, поки вся сім’я продовжувала варити пельмені, ми зібралися та поїхали в найближче караоке співати. Там розговорилися, і я дізналася, що моя свекруха зовсім не любить ліпити пельмені всією сім’єю. Цю традицію взагалі започаткувала мама чоловіка й кожен рік всіх збирала за столом. Катерина Миколаївна ніколи не полюбляла цю справу, бо поки вони ліпили пельмені всі родичі чоловіка намагалися вчити її як правильно жити, коли дітей мати, як вдягатися і таке й інше. А вона мала це слухати та мовчки все терпіти. Мені стало її шкода і я підтримувала свою другу маму як могла.

Потім через цікавість я запитала чому ж вона далі продовжує цю традицію, якщо не любить її. А у відповідь почула, що так хоче чоловік через повагу до своєї неньки. Її вже давно немає, але традиція, яку вона започаткувала, жива по цей день.

Гуляли ми в караоке дуже довго, поки не почали нам надзвонювати наші чоловіки. Тільки тоді приїхали додому. Потім ми сіли поговорити на цю тему з родиною, щоб традицію замінити на сімейне свято. Але свекор був категорично проти. Тому ми вирішили, що традицію ми залишаємо, але вносимо деякі корективи.

Відтепер ми з Катериною Миколаївною готуємо місце для приготування, інгредієнти та дошки для готових вже пельменів, всіх зустрічаємо і старанно ліпимо ті пельмені. Ну а потім, складаємо готові пельмені до морозильної камери і всі разом їдемо у караоке відпочивати душею.

Що не кажіть, а у мене неперевершена свекруха. Чого і вам бажаю.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.