Ми з моїм чоловіком одружилися лише рік тому, а я вже мало на розлучення не подала, і все через здавалося б дрібниці.
Після чергового непорозуміння він поїхав до батьків, а мені його мама зателефонувала, аби з’ясувати, що між нами відбувається.
Я мов на сповіді розповіла про те, що вже не можу сама тягти усі справи на собі. Він не збирається допомагати. встаючи з-за столу, навіть тарілку не прибере. Рушник, що впав не підійме. Про інше, я узагалі мовчу:
— Аня, ти ж жінка, і повинна бути розумнішою і хитрішою за чоловіків.
Після цього я вислухала інструктаж зі спілкуванням з чоловіком і кілька на перший погляд дивних порад, а вже ввечері повернувся і мій чоловік.
Я з ним помирилася і ми разом почали ділити домашні обов’язки між собою. Здавалося б, після цього в наших відносинах мала наступити ідилія, але не тут то було.
Якщо я зі своєю частиною обов’язків справлялася відмінно, то чоловік, покладені на нього справи ігнорував. Думала звичайно зробити всі справи самій, але потім зрозуміла, що цими діями, бажаного не отримаю, тому вирішила діяти так, як порадила свекруха і ігнорувати його частину справ.
До останнього не вірила, що вийде щось, але нещодавно, коли ми з чоловіком прийшли з роботи і відчули неприємний запах, що виходить зі відра для сміття, той побіг викидати сміття, зі словами, про те, що більше ніколи не буде про нього забувати.
Це була моя перша мала перемога.
Через деякий час чоловік попросив випрасувати і випрати його сорочку, на що я нагадала йому про відсутність натягнутих мотузок і через годину вони вже були на балконі.
Коли минуло ще кілька днів, чоловік захотів супу, але вчасно згадав, що в раковині гора немитого посуду, і того ж вечора, я була володаркою повністю чистого і складеного на місця посуду.
І тут я зрозуміла, наскільки розумна моя свекруха. Якось вона зайшла попити чаю, попліткувати, та заодно і дізнатися, як у мене справи з чоловіком. Коли я задоволена поділилася результатами роботи, свекруха похвалила мене.
— Тепер ти розумієш, що горланням, ми жінки, нічого не досягнемо. До кожного підхід потрібен особливий. Бачиш, мій син шкодував мене і допомагав, бо я одна а їх, чоловіків, у домі двоє було. Ти знайшла інший підхід.
Висновок можу зробити лише один – без мудрості жінки, шлюб щасливим не буде.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
