Чоловік на ранок заводить собі 10 будильників, і на телефені, і на руці. Він встає дуже рано. І ось щоранку починається цей цирк: спалахує світло, потім дзвонить перший будильник, він відключає, потім другий і так цілу годину. Цілу годину, яку я могла спати спокійно, бо встаю і так дуже рано і працюю до пізна!
Я його починаю штовхати, щоб він вставав і вимикав усю цю шарманку і йшов зі спальні, а він починає ображатись чи огризатися залежить від мого настрою.
Ми зранку сьогодні знову посварилися вже через його будильники. Все, у мене весь день коту під хвіст. Вже мільйон разів розмовляла з ним, і все одно щоранку те саме.
До того ж йому нікуди не треба, бо йому на роботу аж на 10, а він таким чином тренує ранні підйоми о 6 ранку! Хоча мені здається, він тренує мої останні нервові клітини!
Це продовжується вже другий рік поки ми одружені. Я і просила його, і казала що піду спати в іншу кімнату.
Йому байдуже, і що мені робити? Каже що я не поважаю його бажання прокидатись рано, хоча він спить поки грає 10 будильників. Сміхота тай все.
