У давні часи, араби на весіллі роздавали м’ясо, загорнуте в коржі. Якщо м’яса не вистачало, вони давали своїм близьким і друзям, тим, яких вважають своєю сім’єю, порожні загорнуті коржі. І ті їли їх, не подаючи виду, що вони порожні.
Одного разу, один з них, побачивши свій шматок без м’яса, при всіх голосно вигукнув:
– О, мій корж без м’яса!
– Я винен перед тобою, бо порахував тебе за свого, – відповів йому господар.
Як часто й у нашому житті є ті, кому ми довірилися, ким ми зачарувались, вважали, що вони “свої”, що ми разом … проте ми помилялися.
Ретельно вибирайте тих, кому будете роздавати порожні коржі.
