Дозвілля
— Маріє! У мене сусідка зверху знову трубу забила, — підвищивши голос, заявила свекруха. — Ремонт із ОСББ оцінили в п’ять тисяч. А в мене пенсія тільки за
Олена мельком глянула на настінний годинник. Без п’яти хвилин шоста. Зовиця з’явиться з хвилини на хвилину. Кинувши сумку на диван, бізнес-леді зняла туфлі й прошльопала на кухню. Розчахнулакрила
Моя свекруха вірить у забобони і не дозволяє мені стригти волосся своїй дитині. Я могла б ігнорувати словесні шпильки, але не це. Свекруха принесла сушені трави, мабуть, зібрані
Вона дуже чекала того дня – мамин ювілей. З її роботою саме от такі дати і змушували покинути все і їхати в рідне містечко, інакше – ніяк не
Ганна Юріївна почувши новину від сина аж підстрибнула на радощах: — Доню, – заволала у слухавку, – Ти чула: квартира. – потім заспокоївшись затараторила, – Я все влаштую
Батьки залишили будинок моєму братові Богдану, а мене, Ірину, викинули зі свого життя. Та з роками все змінилося і я опинилася перед вибором: простягнути руку чи відвернутися назавжди.
— Як це — немає грошей? А як же ми будемо виплачувати кредити? Ми ж на тебе розраховували! — сердито сказав батько. Олена нервово крутилася на дивані, несвідомо
У затишному світі Оксани та Романа, де щоранку пахло свіжозвареною кавою та польовими квітами, здавалося, що кохання може подолати все. Їхній шлюб, сповнений тепла й підтримки, був схожий
— Я відчуваю себе меркантильною, — зізналася Олена. — Може, й справді не варто було зачіпати тему грошей? — Ні-ні, ти абсолютно права! — твердо запевнила Софія. —
Моя невістка щоразу забирає дітей із садочка і приїжджає до нас із сином Тарасом. Четверо їхніх малих – Софійка, Матвій, Оленка і найменший Іванко – це справжній вихор,