Головна

Дозвілля

— Я шукав тебе. Завжди шукав. Але я нічого не пам’ятав, крім пісень й імені «Соня». А імен-то таких багато. Батьки дуже постаралися, щоб я нічого не дізнався, і таємницю забрали із собою
Дозвілля 0
Соня оглянулася. Усе на своїх місцях. Усе так, як вона любить. — Сонечко Андріївно, ходімо чай пити. До неї зазирнула Світлана, дівчина, яка обрала таку саму професію, як
Я пам’ятав, як у п’ять років дивився вслід мамі, Оксані, що відходила, і як потім вчився жити без неї завдяки Лесі. І ось, через двадцять років, біологічна мати з’явилася лише для того, щоб заявити: – Я сподівалася, що ти дозволиш мені пожити там. Я ж тебе 9 міссяці виношувала
Дозвілля 0
Я пам’ятав, як у п’ять років дивився вслід мамі, Оксані, що відходила, і як потім вчився жити без неї завдяки Лесі. І ось, через двадцять років, біологічна мати
— Степане, дай мені сьогодні в борг той швейцарський сир, — прошепотіла Мирося, хоча знала, що вже винна мені 650 гривень із минулого тижня. Я твердо сказав їй: “Ні” — і її реакція була такою, що я вперше замислився над справжньою причиною її марнотратства
Дозвілля 0
— Степане, дай мені сьогодні в борг той швейцарський сир, — прошепотіла Мирося, хоча знала, що вже винна мені 650 гривень із минулого тижня. Я твердо сказав їй:
— Я, мамо, приїхав-то ну, і поговорити про це заодно. Не треба тобі на весілля. Ти там будеш виглядати дивно. Ну, не впишешся ти туди, правда? Не ображайся, я ж про тебе піклуюся. Кирило не розумів, як пояснити, чому їй туди не можна, але як тільки уявляв її там — його охоплювала паніка. «Та його ж просто висміють!»
Дозвілля 0
Коли Кирило поїхав у місто вчитися, а потім там і залишився, Зінаїда Василівна була не просто щаслива. Гордість її переповнювала. Та й як не гордитися? Кирюша з першого
Микола стрибнув у машину. «Зараз ще нити почне, а йому не подобається, коли хтось плаче. Це псує настрій, а настрій у нього зараз має бути просто відмінний. Ліза все забула. І те, що збиралася подавати на розлучення, і те, що застала його вдома з коханкою, і навіть те, що в неї є грошенята, якими тепер користуватиметься він. Сьогодні ввечері виліт з Олечкою — з тією самою, з якою їх застукала дружина. А як повертатися?»
Дозвілля 0
— Нічого не розумію, нічого не пам’ятаю, — Ліза зупинилася біля машини, обернулася до Миколи. Той заспокійливо погладив її по руці. — Не хвилюйся. Лікар сказав, що зараз
Поки він намагався подрімати хвилин п’ятнадцять, його хлопці, близнюки, вирішили випробувати на його пальці, як мишоловка защипується. Перевірили. Коля підскочив майже до стелі, а донька, добра дівчинка, у цей момент на диван сковорідку з сирими яйцями поставила — хотіла в тата запитати, чому вона їх положила, а вони в яєшню не перетворюються. Мало того, що на спині тепер круглий і синій відбиток сковорідки, так ще й сорочку самому прати довелося, щоб Любка не бачила, як він із дітьми не впорався
Дозвілля 0
Кожну останню п’ятницю місяця чоловіки отримували зарплату. Так було заведено в колгоспі. Баби товпилися біля контори, щоб встигнути відібрати гроші. Вочевидь, що все відібрати не виходило, але більша
— Твоя невістка скоро прозорою стане, вітром її здуватиме! — вигукувала мені у слухавку сваха Галина. — На мою Юлечку вже страшно глянути. Вона сорок ледве важить. Зате твій Тарас скоро в двері не влазитиме, обличчя сите, задоволене
Дозвілля 0
— Твоя невістка скоро прозорою стане, вітром її здуватиме! — вигукувала мені у слухавку сваха Галина. — На мою Юлечку вже страшно глянути. Вона сорок ледве важить. Зате
— Сонь, а ти ці судочки миєш, чи у вас води в домі нема? Ти ж десь у селі живеш, – Усі реготали, а дівчина лише міцніше притиснула до себе свій маленький контейнер з їжею
Дозвілля 0
— Сину, так не буває, розумієш? Не буває. — А я кажу — буває. Знаєш, чому ти так тримаєшся за цього Миколаївича? Та тому, що він тебе переконав,
Пес рвонув поперед неї. Вона ледь встигала за ним. Недалеко від будинку, за кущами, Дік спинився й почав гавкати так, наче з’їхав з глузду. — Та що ж там таке? Маша розсунула кущі й кинулася вперед. На мокрій землі лежала жінка. Одяг її був брудним, і незнайомка не подавала ознак життя
Дозвілля 0
Марія з посмішкою слухала переливи пташиного співу. Вона дуже любила бродити лісом саме рано-вранці. І саме тому, що птахи ніби хотіли заспівати все й одразу. Вона обперлася на
Як тільки я дізналася, що в квартирі Оксана поселила і свого Дениса, моє серце тьохнуло, і не дарма. Річ в тім, що дочка навіть не спитала нашого з батьком дозволу. А по-друге, цей хлопчина безробітний мрійник. Мало чого, затягне доню в боргову яму зі своїми вічними стартапами. І ви знаєте, моє чуття мене не підвело. У неділю Оксана приїхала додому вся в сльозах. Я не знаю, що тепер з цим всім робити
Дозвілля 0
Як тільки я дізналася, що в квартирі Оксана поселила і свого Дениса, моє серце тьохнуло, і не дарма. Річ в тім, що дочка навіть не спитала нашого з

You cannot copy content of this page