Дозвілля
– Ти не та невістка, про яку я мріяла, – сказала свекруха, коли я повернулася додому. -Тарасик заслуговує на кращу дружину, – додала вона. – Але добре, що
На пенсії я сподівалася бути ближче до Софійки, але, замість того щоб радіти моїй допомозі, невістка вирішила, що найнята няня – кращий вибір. Я намагалася зрозуміти її рішення,
Сонячний день хилився до заходу. Я сиділа у своєму кабінеті, де на великому моніторі блимали десятки вкладок. Поруч лежав звіт за останній квартал. Мій інтернет-магазин, який я заснувала
“Не хвилюйся, це лише її спосіб турбуватися”, – сказав Ілля, коли я обурено поглянула на свою свекруху, яка рилася в кошику з брудним одягом. Але я знала, що
– Мамо, я більше не можу з нею жити, – сказав мій син і кинув ключі на стіл. А я досі не вирішила, кого підтримати: того, кого народила,
Я мовчки підняла кришку сміттєвого відра, викинула туди цілу тарілку голубців і вийшла з кухні. Мені набридло. Настільки, що сил терпіти більше не було. Я накинула плащ поверх
Чайник тихо посвистував на плиті, а я перебирала пакети з чаєм. Ромашковий, м’ятний, чорний із бергамотом/ Моя донька, Софія, привезла їх із відрядження до Лондона. Я посміхнулася, згадуючи,
– Ну ти ж сама хотіла тиші, — сказала донька, коли запропонувала мені переїхати до підвалу. А я мріяла про інше. Десять років на заробітках у Німеччині я
“Ми вирішили, що будинок треба продати, мамо, – 5 000 000 гривень просто не можна проґавити”, – промовив син, і в мені щось зламалося. Я дивилася на сад,
“Ой, які зараз дорогі продукти!” – нарікала сусідка, заносячи в квартиру пакети з делікатесами. Я тоді ще не знала, що всередині її “голодного життя” ховається ремонт на 120 000