Дозвілля
— Або ти відпускаєш мою руку, або я викликаю поліцію — вибирай! Ти вирішив розпоряджатися моєю квартирою і моїм життям, навіть не спитавши моєї згоди, але я не
— Ти мені чоловік тільки на папері, а в житті — звичайна обуза й нахлібник! Я рік тягнула твою брехню та борги твоєї сестри, але тепер мій холодильник
— Ти погано витерла пил, завтра прийдуть люди, які зроблять це за тебе — кинув він замість привітання. Борис вирішив перетворити мене на частину меблів, але він не
— Ми продали свою квартиру і вирішили теж перебратися до Києва, до тебе! — з порога заявила мати, навіть не привітавшись. Київ зустрів Дмитра та Оксану нещадним графіком
— Світлана з чоловіком їдуть на відпочинок, а ми з тобою знову рахуємо копійки до зарплати! — моє роздратування перейшло всі межі, спровокувавши чоловіка на вчинок, який змінив
— Мамо, а тато про нас забув? — тихе питання Оксанки розрізало тишу квартири, де вже пів року не було грошей від чоловіка. Я дивилася на екран, де
— Невже образа на матір для тебе важливіша за моє щастя знати свою родину? — Володя стояв у дверях з рюкзаком, готовий їхати шукати ту, про кого я
— Романе, або вона зараз іде геть разом зі своїми документами, або з цього дому йду я — процідила я крізь зуби, дивлячись у впевнені очі його колишньої.
— Мам, ну, звісно, не вистачає! Він що, думає, я тут на одних макаронах сиджу? Ресторан, манікюр, сукня нова… Це все, по-твоєму, саме з неба падає? Він кине
— Мироне, обирай: або я, або твоя мати, яка вже перейшла всі межі — випалила я, коли застала Любов Іванівну за перевіркою моєї спiдньoї бiлизни. У сорок два