Чому я маю тобі звітувати? Я дав ключі, бо це моя сім’я! Що в цьому такого?
— Ти маєш хоч краплю совісті? Як ти посміла вигнати мою сестру посеред ночі? — не міг заспокоїтись Андрій у слухавці, його голос тремтів від обурення. Я стояла
Ти знову позичив йому грошей, Юро?, – сказала дружина помішуючи борщ. Її голос був різким, але очі видавали глибоку втому, ніби вона вже давно не спала спокійно
— Ти знову позичив йому грошей, Юро?, – сказала дружина помішуючи борщ. Її голос був різким, але очі видавали глибоку втому, ніби вона вже давно не спала спокійно.
Нічого, просто ми виросли в різні боки, — відповів він. — Я хочу бути щасливим
— Олю, ну будь ласка, давай просто сядемо і все обговоримо спокійно, — сказав Віталій, переминаючись з ноги на ногу, і його голос тремтів від напруги. Він дивився
Моя мрія про весілля обернулася хаосом. Через майбутню свекруху я не впевнена, чи ми взагалі зі Степаном одружимося
Моя мрія про весілля обернулася хаосом. Через майбутню свекруху я не впевнена, чи ми взагалі зі Степаном одружимося. — Аню, ти що, серйозно хочеш весілля в якомусь сільському
Знаєш, Оксано, я завжди хотіла, щоб у сина була добра дружина.
— Валентино Іванівно, можна з вами поговорити? — Я стояла біля кухонної стійки, дивлячись, як свекруха миє посуд після обіду. Серце калатало, але я вирішила, що більше не
Хто ви такі? Я вас не знаю. І які листи ви писали? Назвіть хоч один!
— Ви що, смієтесь? — розходила жінка з коротким каре, розмахуючи руками перед новою господинею будинку. — Ми їхали 500 кілометрів, з дітьми, щоб відпочити! А ви нам
Ти мені не віриш? Після всього, що я сказав? — його голос став гучнішим. — Мені потрібен час, щоб усе обдумати!
Я завжди вважала своє життя щасливим. Десять років шлюбу, двоє чудових синів — Іван і Матвій, затишний дім у передмісті, де пахне свіжоскошеною травою і пирогами, які я
Сергію, коли ти вже почнеш щось робити? Ми ж по вуха в боргах! – мій голос тремтів, але я вже не могла стриматися. Та, на жаль, моєму чоловіку байдуже. Здається, моє третє розлучення не за горами
– Сергію, коли ти вже почнеш щось робити? Ми ж по вуха в боргах! – мій голос тремтів, але я вже не могла стриматися. Та, на жаль, моєму
– Олю, невже ми не можемо вирішити хоч щось самі? – я не стримав роздратування, дивлячись на каталог меблів. – Мама лише порадила, Євгене, не перебільшуй, – різко відповіла Оля. Її слова лише поглибили відчуття, що я чужий у власному житті, і я зрозумів, що так більше не може тривати
– Олю, ти серйозно? – Я зупинився посеред кухні. – Ти знову радилася зі своєю мамою про меблі, навіть не спитавши мене? Оля стояла біля столу, гортаючи каталог
Сергій, діти не можуть заснути без твоєї казки, — сказала я, коли він відчинив
— Відчиніть! Ми тут з дітьми стоїмо, а на вулиці вже темно! — Я голосно постукала в двері, намагаючись звучати впевнено, але всередині все кипіло від хвилювання. —

You cannot copy content of this page