Дозвілля
Соломія, моя семилітня онучка, гралася в своїй кімнаті, а Андрій, зять, десь запізнювався з роботи. Олена дивилася на мене так, ніби я щойно зізналася в чомусь нестерпному. Її
“Бабусю, я в халепі. Зараз під’їде мій друг, віддаш йому гроші – терміново, бо час іде!” – голос онука тремтів, розтоплюючи мою обережність. Я кинулася до шафи, руки
Кожного місяці мені надходить пристойна сума від Романа. Його дружина не підозрює про нашу таємницю, а в мене росте дочка, копія його, з тими ж виразними очима, що
— Мамо? Що сталося? Ти як? — Андрій майже кричав у слухавку, його голос тремтів, ніби він тримав у руках щось крихке, що ось-ось розіб’ється. Я завмерла з
– Запам’ятай, без шлюбного договору ми не дамо згоду на ваше весілля, – наголосили батьки Ігоря. Я довго не розуміла, в чому ж криються причини такого їх “бажання”,
– Ой, Ларисо, ти виглядаєш втомленою, може, скасуємо гостей? – запропонувала Наталя з фальшивою турботою. В нашому домі панувала поверхова гармонія, де я тягнула все на собі як
— Валентино Петрівно, що скажете про мій борщ? Я додала імбир і кокосове молоко! — Оля сяяла, тримаючи каструлю. Я скуштувала й не стрималася: цей “борщ” образив усе,
“Ти мусиш допомогти, бо інакше ми втратимо все. Переведи гроші зараз, бо час спливає!” Я стояла там, ошелешена, бо мої заощадження, зароблені потом і безсонними ночами, були вже
Дуже співчуваю свекрусі, що має такого чоловіка Моя свекруха бігала з кімнати в кімнату. Це було схоже на роботу на повний робочий день, тільки без зарплати та без
У нашій сім’ї з семи дітей на Полтавщині батько заробляв лише пару тисяч на місяць, а мати доповнювала це шиттям за копійки, ледь закриваючи борг у 5000 гривень