Працюю керуючою мережевим магазином жіночого та дитячого одягу в ТЦ. Якось вдома втомлена і засмучена поскаржилася чоловікові на виявлену при обліку велику нестачу всякої дрібнички: шкарпетки, хусточки, гумки для волосся, трусяшки тощо.
Торговий зал відстежують камери, на всіх предметах, що зникли, були стікер-чіпи. Швидко і непомітно не відклеїш, а з ними на виході “задзвениш”.
Нарікала, що, напевно, доведеться міняти персонал, бо грішила на них. Чоловік вислухав, подумав і, перш ніж влаштовувати розбірки з продавцями, порадив до найближчої урочистості розвісити гірлянди повітряних кульок над рамками детекторів на виході.
Щоб, проходячи, треба було або їх зачіпати, або пригинатися. Так і попалась злодійка. Точніше, злодійки.
Висока дама, що заходила в магазин з дочкою-підлітком. Поки дочка крутилася з одягом у примірювальній, дама збирала по залі товарну дрібницю у кошик. Потім дочка кликала маму оцінити, як сидить річ, і вони на якийсь час ховалися в кабінці, постійно розмовляючи.
Там донька і запихала частину дрібнички в порожнистий накладний мамин шиньйон, і та чіпляла його собі назад на голову. Для вигляду щось з дешевого купували, або залишали в кошику на касі. Шиньйон на виході завжди виявлявся вище детекторних рамок, але цього разу задзвенів, оскільки дамі довелося трохи пригнутися.
Був справжній скандал. Жінка виявилася досить забезпеченою, але таким чином, бачите, розважалася крадучи речі. Ну, а чоловіка тепер іноді називаю Шерлоком.
