Берегти світло здається невартим. Допоки сповна не пізнаєш його цінності в темному домі.
Берегти світло людини, яка сяє для і біля тебе, здається невартим. Допоки не втратиш те світло на своєму горизонті.
Берегти світло в собі здається невартим. Допоки не переглянеш старі фото, на яких так сяяли твої очі, й не скажеш: “І чому я тоді мав до себе стільки претензій?”
Берегти світло стосунків здається невартим. Допоки не залишишся сам-самісінький в світі, повному людей.
Берегти світло думок здається невартим. Допоки ті думки не візьмуть над тобою гору посеред ночі, роблячи її ще темнішою.
Берегти світло почуттів здається невартим. Допоки почуття ті не почнуть владарювати твоїми руками, ногами, вустами й поглядом, руйнуючи тебе чи ближніх.
Берегти світло молитви здається невартим. Допоки не відчуєш, що аж в серці пересохло через брак обіймів з Богом.
Берегти світло цінностей здається невартим. Допоки під час якогось екзистенційного «аудиту» нарешті не порівняєш кількість зібраних скарбів земних та небесних.
Берегти світло здається невартим. Не дозволяй, аби здавалося.
Обійми
Повернись
Пробач
Перепроси
Промов
Запитай
Поверни
Віднайди
Поміть
Збережи
Подякуй
Увімкнись і увімкни ще раз
