fbpx
Дозвілля
Батьки Юри розійшлися, коли йому було 9 років. Все банально — батько зустрів іншу. Він зібрав свої речі в стару пошарпану валізу і пішов. Юра залишився з матір’ю. Звичайно, він засмутився, хоча ніколи не був особливо близький з батьком. У них завжди щось не складалося, наче вони були зліплені з різного тіста

Так Юра з дитинства обожнював футбол — м’яч із рук не випускав. Батько ж вважав, що хокей краще, він не розумів, як можна його не любити, і як тільки Юра навчився ходити, повів його на стадіон. Там було холодно і шумно, але він прикидався, що йому подобається, щоб не засмучувати батька. Після розлучення батьків ці хокейні матчі залишилися єдиним місцем їх зустрічі — нова пасія батька не горіла бажанням його бачити, а потім і зовсім народила дочку, і зустрічі з батьком стали рідкістю.

Ще батько любив походи — Юра пам’ятав, як той скурпульозно до них готувався, прокладаючи маршрут простим олівцем, потім неспішно складав рюкзак. Та Юру він в такі подорожі не брав — він був занадто малий. Чи бував батько в своїх походах потім, він не знав — з кожним роком вони бачилися все рідше. Батько і в другій родині протримався недовго — одружився втретє, де у нього народилися дівчатка-близнята, і він став з’являтися лише кілька разів на рік, навіть на хокей перестав ходити. У Юри теж було своє життя — школа, потім університет, робота… Що стосується роботи, то можна сказати, що вони з батьком повна протилежність — Юра став графічним дизайнером, його ж батько був креслярем.

Все в житті Юри було добре, крім одного —він ніяк не міг зустріти свою другу половинку. Всі його романи були швидкоплинними. Коли він розійшовся з черговою дівчиною і навіть впав у меланхолію, його колега раптом запропонував:

— А давай я дам тобі контакти мого психолога. Пропрацюєте дитячі проблеми, виявите основні психозахисні механізми…

Юра відмовився — ще чого не вистачало, до мозгоправа йти. Але коли він заснув під час півфіналу чемпіонату світу з футболу, довелося визнати — справи кепські. І пішов до того самого психолога.

Після кількох сеансів він з’ясував, що його страх серйозних стосунків бере початок ще в юності через складні відносини з батьком та його способом життя. На думку психолога, Юрі потрібно налагодити контакт з батьком, пробачити дитячі образи і побудувати дорослі стосунки, які базуватимуться на довірі, це позитивно позначиться на його стосунках з жінками.

Юрі ця ідея дуже сподобалася — він і сам не раз ловив себе на думці, що йому не вистачає в житті батька.

Хотілося зрозуміти, в чому тут справа — розлучення батьків так вплинуло, він сам, а, може, його батько просто відразу побачив у ньому несхожу на себе людину тому навіть не намагався зберегти їхні стосунки?

Накрутивши кілька тисяч кроків по кімнаті і, п’ять разів кинувши слухавку ще до того, як піде гудок, Юра нарешті зважився. У нього навіть долоні спітніли від хвилювання. На тому кінці слухавки пролунав знайомий голос батька.

— Так?

— Тату… Привіт, це Юра, — сказавши це, він аж скривився від досади — ну хто ж і ще може дзвонити з його номера. Як життя?

— Так собі, — несподівано завив той. — Пішов від Маринки, розлучаюсь ось.

— Нічого собі, — Юра подумав було про сестер, яким зараз було якраз дев’ять років, як і йому, коли батько пішов, але швидко викинув їх з голови — вони і бачилися всього кілька разів у житті. Замість цього йому прийшла просто геніальна думка. — Ну раз така справа то, може, підемо в похід?

Юрі це здалося чудовою ідеєю. Де як не в цьому чоловічому поході вони зможуть нарешті зблизитися і зрозуміти одне одного? Як не дивно, але батько погодився — Юра вважав, що це знак.

Щоб похід точно вдався, Юра запропонував поїхати куди-небудь подалі. Збиралися вони окремо, але часто зідзвонювалися по телефону, і Юрі здалося, що їх стосунки вже потеплішали. Зустрілися вони в аеропорту, де відразу ж почалися неприємності. Батько забракував його рюкзак, заявивши, що він зовсім непридатний для походу і потрібно мало не повертатися і купувати новий. З великими труднощами Юра переконав його, що все нормально. У літаку батько почав фліртувати з бортпровідницею, через що Юрі захотілося скотитися кудись під крісло. Сам похід теж не вдався. Якщо батько вважав за краще пересуватися чітко по прокладеному маршруту і робити зупинки у заздалегідь запланованих місцях, Юру завжди вабило піти то в один бік то в інший, щоб глянути, що там червоніє вдалині або, як виглядає ця гора з іншого боку. При цьому Юра в першу чергу по прильоті придбав сім карту з безлімітним інтернетом і щогодини перевіряв наявність зв’язку, щоб не пропустити жодного повідомлення в соціальних мережах. Батько ж намагався йому пояснити, що суть походу в тому і полягає, що ти знаходишся в відриві від всієї цивілізації, тому телефон потрібно вимкнути і прибрати. Загалом, повернулися вони обоє незадоволені одне одним і спілкування знову згасло.

Через кілька місяців Юра зробив ще одну спробу зблизитися — покликав батька разом подивитися фінал чемпіонату світу з хокею в спортивному барі. Батько з радістю прийняв пропозицію, і вони домовилися зустрітися відразу в барі за півгодини. Юра вирішив насамперед показати, що він в курсі того, що відбувається, три дні вивчав склади команд і результат минулих чемпіонатів. Задоволений собою, він першим прийшов у спортивний бар. Батька довго не було, і він вже почав хвилюватися — той завжди відрізнявся пунктуальністю. Кілька разів він перевірив свій телефон, однак не побачив ніякого повідомлення або пропущеного дзвінка. Тоді він зважився подзвонити сам. У слухавці і почувся чужий незнайомий голос…

Попрощатися з батьком прийшли всі три дружини — така велика втрата стирає всі образи і докори. Молодші дівчатка стояли мовчки, ніби не розуміючи, що відбувається, дочка батька від другого шлюбу, підліток з чорними нігтями і густо нафарбованими очима, всю церемонію тихо плакала, так що під її очима утворилися чорні плями, як у П’єро. Її мати підійшла до Юри на поминках і сказала:

— Слухай, у мене на антресолях вудки лежать, батько твій купував, хотів на тебе риболовлю покликати, та все якось… Може, ти їх забереш?

Додому Юра крокував на подив твердою ходою. В його поставі вперше з’явилася внутрішня сила і впевненість в собі. Він забере ці вудки, перестане бігти від серйозних стосунків, обов’язково народить сина і піде з ним на риболовлю. Зрештою, вони ніколи не були схожі з батьком, чому ж він все життя боїться повторити його долю? Окрім того, потрібно налагодити спілкування з сестрами. Бо у них зараз теж немає батька, то нехай буде хоча б брат.

Фото ілюстративне.