Батьки хочуть забрати мій подарунок. Начебто й не шкода віддати його, тому що все ж таки мені все одно, але дуже прикро, що батьки навіть не помічають, як своїми діями руйнують наші і так натягнуті стосунки.
Кілька місяців тому я мала день народження. Мені виповнилося 18 років. На честь цього батьки вирішили подарувати мені обручку, хоча я не люблю і не ношу прикраси.
За кілька днів до свята я дізналася про подарунок і намагалася зрозуміти, чому вони просто не спитали мене, що саме я хочу?
Відразу після дня народження вони почали з’ясовувати, чи мені сподобався їхній подарунок. Я не звикла брехати і сказала так, як є, що не носитиму. Хоча вони знали це і раніше, тому що у мене постійно набрякають пальці.
Тоді мама сказала, щоб я віддала обручку їй назад, але я поїхала по справах до бабусі в село і на цьому все затихло. Тепер мама знову згадала про каблучку і сказала мені, що хоче його носити.
У мене різні почуття. З одного боку я розумію, що це кільце мені не потрібне, я навіть жодного разу не вдягла його. Але в той же час мені дуже прикро, тому що це все ж таки подарунок, ще й на повноліття.
Я могла б просто здати його до ломбарду!
А тепер вони навіть не пропонують замість нового подарунка. Виходить, що знаючи з самого початку, що я не носитиму їх подарунок, вони спеціально подарували це кільце, тим самим пускаючи пилюку в очі всім моїм родичам.
Я не знаю що робити. Начебто й не шкода віддати його, тому що все ж таки мені все одно, але дуже прикро, що батьки навіть не помічають, як своїми діями руйнують наші і так натягнуті стосунки.
