В моїй бригаді є хлопець, зовсім молодий, нещодавно дев’ятнадцять виповнилося. Він дуже працьовитий, всю роботу до останньої дрібниці зробити хоче, всю технологію і обладнання вивчає. Взагалі хлопчина – молодець.
І понаднормово, коли треба виходить і ні від якої роботи ніс не верне, видно, що гроші йому потрібні.
Якогось дня в обід його питаю:
– Чому ти так трудишся, а як же молоде життя, дівчата?
– Які там дівчата? У мене вже є, тільки одна єдина, з якою я вже другий рік поспіль живу. Але через неї навіть з батьками не розмовляю, тому мушу з нею на орендованій квартирі жити. – почув я у відповідь.
Почав він свою довгу розповідь, про те, що та дівчина старша його на вісім років. Тому від цього, останнім часом, він почувається не добре, бо ця думка все частіше йому не дає спокійно жити.
Він випадково з нею познайомився коли була зима і вона послизнулася біля зупинки. Він підійшов і допоміг їй піднятися і зібрати розсипані продукти з пакетів. Потім провів додому, бо вона не могла сама без підтримки йти.
Хлопчина навіть не зрозумів у який момент вона почала йому подобатися. Жінка не виглядала на свої роки, тоді слово за слово, так і потихеньку все це переросло в постійні зустрічі. Вони у кіно ходили, по місту гуляли. Вона не з надто забезпеченої сім’ї, а у хлопця батьки при грошах, тому ніколи йому не відмовляли.
Коли батько про все дізнався, тоді йому стало непереливки:
– Навіщо тобі так рано пара? Невже тобі не потрібно про вищу освіту думати? Адже вона одразу побачила, що ти не бідний!
Навіть мама не підтримала хлопця, а постійно діймала, ставши на сторону батька. Поставили хлопця перед вибором: або він розходиться зі своєю обраницею, або ніякого інституту і ніякої машини, і взагалі нічого.
Тому хлопчина образившись пішов до неї жити. Отже робота йому вкрай потрібна, а тут на будівництві, до речі можна і без кваліфікації працювати. Навіть я вже за рік став непогані гроші заробляти.
Ось тому він і працює, майже не в три зміни. Але та дівчина вже і про дітей замислюється, а куди ж йому діти? Знову він мені на днях жалівся:
– Мені спочатку на ноги потрібно міцно стати, та й за батьками я вже засумував! Але батько у мене кремінь, якщо дізнається що ми не розійшлися, навіть розмовляти зі мною не буде! От, що мені робити? – засмучено говорив він.
Що цьому хлопчині порадити в такій ситуації, навіть сам не знаю.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
