Донька радісно метушилася: «Тату, сюди сідай. Тут зручно. Приготувала твої улюблені фаршировані перці».
Сіла поруч, з любов’ю дивиться: «А ти, тату, не змінюєшся – молодо виглядаєш».
Віджартовувався.
І почали розмовляти – про все. Батько розповів про старих знайомих, рідних.
Потім повідомив, що підсів на детективи. Донька усміхнулася: «Давно тобі казала, що класний жанр. З юності люблю. А ти що не твоє».
І пожартувала: «Слухатися треба дорослу доньку».
Розмова тече плавно, рівно. Батько та донька одне одного розуміють, багато спільного.
Зять заглянув і подумав: «Базікають, як дві подружки. Вчепилася в нього».
І пішов. А вони не помітили – так добре за розмовами удвох.
Батько не питав, як донька живе, чи не свариться з чоловіком, чи щаслива. Потрібно буде – сама розповість. Є про що поговорити.
Донька спитала, чи хоче він відпочити. А батько серйозно сказав: Хочу приємне зробити. Давно подарунки не робив. Одягайся та й підемо. Спеціально гроші збирав. Куплю, що захочеш. Як у дитинстві».
Донька задумалася, чи треба? Батько насупився по-доброму: «Тата слухатися треба».
І пішли.
Повернулися за деякий час. Донька чоловіка покликала: “Дивися, що мені тато купив”.
Пару кросівок, пуховик для осені, тепла вовняна шапочка з рукавичками, халат і великий красивий рушник.
Зять сердито дивився. Підняв на тестя очі: «Хочете сказати, що я нікудишній чоловік? Що дружину одягнути не в змозі? Чи не заробляю»?
У тестя очі добрі: «Хочу сказати, що я батько, і маю доньку, яку люблю. І мені хочеться зробити для неї щось корисне. Було б у мене багато грошей, тоді купив би яхту або літак. Або будинок на морі збудував. От так, любий мій».
Увечері влаштували вечерю. Утрьох за столом. Донька казала: «Тату, чому не їси? Ось котлетка – на тебе дивиться та чекає. У мене ще пироги з дороги є. Давно своє не їв.
Він пожартував: «Чоловікові запропонуй. А то ніби світ клином на мені зійшовся».
Донька лагідно: «Він завжди зі мною. А ти рідко буваєш. А я чекаю та чекаю, щоб тато приїхав. Після вечері гуляти підемо. Не проти»?
Батько запитав зятя: «До нас приєднаєшся»?
Вперше посміхнувся зять: «Погуляйте без мене. Давно не бачились».
Може, згадає, коли донька народиться.
Батько та донька часто дуже сильно одне одного люблять. Важко таке зрозуміти, якщо сам не зазнав.
