Коли ми з чоловіком одружилися, я, на відміну від багатьох моїх романтичних подруг, не мала особливих ілюзій щодо шлюбу (напевно, тут свою роль зіграв не дуже вдалий шлюб моїх батьків). До чоловіка я зустрічалася з одним хлопцем, який вчинив не гідно, тому я просто хотіла стабільну і міцну сім’ю, затишний будинок. І мій чоловік був таким же – спокійним, розсудливим.
Ми відразу сподобалися один одному, але якихось особливих почуттів між нами не спостерігалося, зате і сім’я з нас вийшла міцна: з часом ми стали любити і поважати один одного більше, ніж до весілля. Через кілька років у нас один за іншим з’явились діти, потім ми відзначили перше десятиліття нашого шлюбу. Все виглядало майже ідеально.
А потім з’явилася ота. Я дізналася про суперницю випадково і дуже банально: почула розмову чоловіка по телефону, він був упевнений, що я у ванній. Найбільше мене вразило те, яким був його голос – зовсім іншим. М’яким. Зі мною він ніколи так не розмовляв. Коли я зрозуміла, з ким він говорить, у мене так зашуміло в вухах, що я майже нічого не розібрала, але відтоді я стежила за чоловіком. Він не був надто вже обережним: наприклад, часто залишав на своєму телефоні повідомлення від цієї жінки. Згодом я все зрозуміла.
Він зустрічався зі своєю ровесницею (я-то спочатку думала, що там якась молоденька!). Заміжня жінка, яка, мабуть, точно так же обводила навколо пальця свого чоловіка, як мій вірний – мене. Знаєте, що уразило мене найбільше? Те, що він любить її набагато більше, ніж будь-коли любив мене!
Раніше я заочно засуджувала всіх чоловіків-зрадників, вважала, що то якась окрема частина суспільства, що це просто мара, але тепер я дивлюся на свого чоловіка і не знаю, що й думати. Що я буду робити, якщо ми розлучимось? Іноді я бачу, як він знімає окуляри і дивиться у вікно кудись у далечінь з особливим виразом на обличчі – і я знаю, що він думає про неї. А я думаю, як мені з цим жити і чи варто, адже там справжнє кохання.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
