– А я навчатимусь у Львові, – розповіла дівчина. – Коли вперше приїхала сюди, була змушена швидко повертатися. Саме тоді, коли ти малював мій портрет, зателефонувала мама і повідомила, що моя бабуся помepла. Я її дуже любила.
«Твоя душа — мов гостра сокира. Не дозволяй, щоб вона затупилася. Щодня гостри її потроху». Притча про двох лісорубів змусить кожного задуматися про вартість праці й відпочинку, мудрості й поміркованості
Пішов Орест сам на город. Липневе сонце смажило немилосердно! Чоловік обливався потом. Раптом відчув млість у тiлі. В гpудях зчавило й запекло. Орест важко осів між розлогими кущами помідорів. Там його і знайшла Клавдія Степанівна… Та було вже пізно рятувати
