ІЗ ПОЧАТКОМ ВЕЛИКОГО ПОСТУ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ ШКОЛІ І—ІІІ СТУПЕНІВ №17 ІМ. В. ВИХРУЩА З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТАРТУВАВ НОВИЙ ПРОЕКТ — ТЕМАТИЧНІ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ. ТЕМА — «МОЛИТВА ЯК МОГУТНІЙ ЗАСІБ СПАСІННЯ». ПЕРШІ ТАКІ ЗБОРИ ВІДБУЛИСЯ В 3-А КЛАСІ.
Учителька основ християнської етики, заслужений працівник освіти України Марія Войтович розпочала спілкування з батьками із прочитання матеріалу Мирослави Середюк «Поговори зі мною, мамо», що був опублікований у нашій «Калині» за 25 січня. Таким чином Марія Йосифівна наголосила на величезній батьківській відповідальності не лише перед дітьми, а й перед суспільством і Всевишнім. Бо часто-густо батьки навіть не усвідомлюють, наскільки безцінна кожна хвилинка, присвячена спілкуванню з дитиною, спільній молитві.
Марія Йосифівна акцентувала на важливості саме літургійної молитви, проілюструвавши свої слова цитатами зі Святого Письма та власним прикладом, адже сама вже одинадцятий рік починає кожен свій день із літургії о сьомій ранку. Батьки зацікавлено слухали, як доля підкидала вчительці та її родині багато випробувань на грані життя і смерті, але щоразу молитва творила диво.
— Не зволікайте, почніть молитися вже нині — й побачите, як змінюватиметься ваше життя, — запевнила Марія Йосифівна і поділилася з батьками простими й важливими рекомендаціями. — Коли дитина прокинеться, не кажіть їй відразу бігти чистити зуби, снідати… Зупиніться на хвилинку. Скажіть: «Давай, дитинко, помолимося». Перехрестіться і подякуйте Господу за новий день. І дитина буде рада, і обов’язково похвалиться на уроці: «А зі мною молилася мама!» Мені так хочеться запалити вас, щоб ви відчули, яка це велика потреба, в який страшний час ми живемо. Нам нині кажуть: давайте патріотів, які б захищали Україну і життя своє віддавали! Але щоб стати патріотом, треба бути громадянином. Щоб стати громадянином, треба мати духовно-моральну основу.
Звісно, її можливо закласти лише спільними зусиллями школи і сім’ї. Ось чому діти на уроках основ християнської етики отримують домашнє завдання для себе і для батьків: молитися, відвідати в неділю храм і прочитати виклад теми. Ті школярі, котрі були в церкві, отримують кожного наступного уроку подяку для батьків. Діти із задоволенням моляться на уроках за своїх рідних. Запитують учительку, до якого святого краще звернутися в тій чи іншій ситуації. А потім несуть свої знання і віру додому.
Кожен урок основ християнської етики школярі розпочинають із молитви «Царю Небесний, Утішителю…», а закінчують духовним гімном України. І вчителька 3-А класу Світлана Пензей щодня розпочинає уроки з молитви. Оскільки в класі навчаються діти різних конфесій і віросповідань, Світлана Олегівна просить своїх вихованців почати новий день із побажання любові всім, кого вони люблять, налаштуватися на добро, на позитив. І вже помічає плоди такого виховання. На підтвердження розповідає зворушливу історію:
— Сім’я однієї нашої дівчинки чекала на поповнення. І якось пізно вночі в мами почалися перейми. Вона розбудила донечку і разом із нею стала до молитви. Обоє молилися за здоров’я мами й іще ненародженого нового життя, за благополучні пологи. Братик народився о шостій ранку. Дівчинка прийшла до школи щаслива — і ми всім класом помолилися за здоров’я її мами та братика. Бачили б ви очі цієї дитини! У них стояли сльози радості.
…Нині третьокласники готуються до першого причастя. Тож Марія Йосифівна порадила батькам не витрачатися на пишне вбрання для цієї події, а подбати, щоби вона справді стала знаковою в житті родини. Бо перше причастя маємо в травні, потім — канікули, а у вересні на запитання вчительки, хто протягом літа відвідував храм, був у сповіді — руки піднімає лише третина класу… Іще багато діток, на жаль, ототожнюють відвідування церкви з освяченням паски, яблук, води. Багато не розуміють, що молитва — це не тільки завчений текст, це розмова з Богом. Розмовляти можна про Нього, про себе, ділитися, радитися, просити… Але найперше — дякувати.
Кожна мама понесла зі зборів додому кілька коротких щоденних молитов, на які не потрібно багато часу, але які зможуть об’єднати батьків і дітей та зродити в їхніх серцях потребу в молитві. Також Марія Войтович познайомила батьків зі спеціальною літературою на допомогу сім’ям у читанні Святого Письма.
— Не кожна школа приділяє таку велику увагу саме духовному вихованню дітей, — мовила в подячному слові від імені всіх батьків Уляна Ридзь. — Знаємо це, бо тут колись наші батьки навчалися, потім — ми, а тепер наші мами водять сюди своїх внуків… Нині важкий світ. І дуже важливо, щоб дитина засвоїла: добро завжди перемагає.
На завершення зборів директор школи Богдан Чайка вкотре акцентував на тому, що живого спілкування дітей із батьками ніщо не може замінити. Найдорожчі гаджети, якими школярі навперебій хизуються на перервах, містять у собі приховану небезпеку. Проте жодні «сині кити» не страшні сім’ям, де батьки дітям — найкращі друзі, де ніхто не сумнівається в тому, що його люблять.
Читайте також:СПОВІДЬ.ТЕПЕР Я — ТАТО-ОДИНАК. ДЛЯ ВОСЬМИ ДІТЕЙ…
