— Я ні на що не натякаю. Але ти повинен бути впевнений, і я особливо, що це саме твоя дитина, — відсік майбутній дід. — А якщо це дівчинка буде? — усміхнувся Роман. — Жодних дівчаток! Тільки хлопець. Дівку залишите в пологовому. Держава про неї подбає. От твою ж дружину виростили
— Як же ви нас виручили! — невгамовно повторювала вихователька випускної групи, куди ходила
Хата в селі за моєю згодою перейшла брату. Я на неї не претендую. Але була одна умова: Назар піклується до останнього за лежачою мамою. Я знаю, це не легко, але скажівть мені, кому так просто нерухомість на голову падає? Ні, я також навідусь до мами, купляю все необхідне, але не більше. Все було добре до того часу, поки в будинку жила дружина брата, саме вона і доглядала за своєю свекрухою. Але Галина чкурнула від “хорошого життя” на заробітки
Хата в селі за моєю згодою перейшла брату. Я на неї не претендую. Але
У дочки і зятя двоє маленьких дітей, живуть окремо. Я ніколи до них не пхалася з порадами, але останній мій приїзд кардинально все змінив. Може я тепер буду “погана теща”, але нічого, якось я це переживу. Теж мені знайшовся, “принц Датський”
У дочки і зятя двоє маленьких дітей, живуть окремо. Я ніколи до них не
Неподалік несподівано зупинилася машина. Гарна, дорога, червона. Андрій скривився. «Ну, кого ще принесло?» Із машини вийшла водійка, а краще сказати — злодійка, і прямувала до них
— Тату, а ми куди поїдемо? Поїдемо на річку? Андрій усміхнувся доньці. — Ну,
Як мій син може жити в таких умовах, в голові не вкладається. Я побачила, що вони зробили з квартирою моєї бабусі, але Максим вперто захищає дружину, говорячи, що вона не встигає. Його спокій перед цим безладом був для мене більшим подивом, ніж сам бруд
Як мій син може жити в таких умовах, в голові не вкладається. Я побачила,
За чужі гроші можна й десятеро на світ привести, — подумала я, коли дізналася, що Оля, яка вже має двох недоглянутих дітей від різних батьків, знову “при надії”. Я сказала Борису, щоб на наш бюджет вона навіть не заглядала, але щось підказує мені: ця родинна історія ще далека від завершення
За чужі гроші можна й десятеро на світ привести, — подумала я, коли дізналася,
Я поїхав на заробітки в Чехію, бо так хотіла дружина. В планах було якнайшвидше купити своє житло. Кожен день розлуки був важким і виснажливим, але думка про нашу зустріч живила моє серце. Я влаштував їй сюрприз, приїхавши додому без попередження, але виявив, що дружина вчинила мені найгірший подарунок
Я поїхав на заробітки в Чехію, бо так хотіла дружина. В планах було якнайшвидше
Доню, ну ти ж розумна жінка, — відповіла вона солодко, ніби медом намащена. — Малюку потрібне свіже повітря, свої ягідки, природа. А ви з Тарасом вже маєте квартиру, вам дача — то розкіш. Оце й буде ваш подарунок племінниці
— Мамо, ти серйозно? — голос мій тремтів, хоча я намагалася тримати себе в
— Твоя дружина живе тут на моїх умовах, — заявила моя свекруха Людмила Григорівна. — Або хай їде. Звідки вона там? В своє захалустя. — Мамо, у нас вимушені обставини. Це тимчасово, — винувато опустив голову Артем. — Будь ласка, не сварися з Танею. — Твоя жінка хай ще подякує, що її у пристойному домі приймають, — різко відсікла його мати
— Твоя дружина живе тут на моїх умовах, — заявила моя свекруха Людмила Григорівна.
Вчора ввечері чоловік сказав їй коротко, майже байдуже: — Ти маєш піти. Так буде краще для нас обох. Він не дивився їй у вічі, просто кинув фразу й пішов у спальню. Вона стояла в коридорі, притиснувши до грудей мокрий рушник, і не вірила, що чує це
Жінка стояла посеред порожньої кімнати, де кожен предмет наче вбирав у себе її подих

You cannot copy content of this page