Дозвілля
— Досить, Ярославе! Можеш і далі розповідати родичам про свою “чоловічу відповідальність”, але не забудь згадати, що і квартира, і машина оформлені на мене, бо твої борги ледь не залишили нас без нічого.
— Досить, Ярославе! Можеш і далі розповідати родичам про свою “чоловічу відповідальність”, але не
Дозвілля
— Я більше не буду квартиранткою у власному домі, Олеже! Або твоя мати прямо зараз знімає цей халат і їде до себе, або ти зустрічатимеш Новий рік наодинці зі своїми сімейними рецептами та іграшковими обіцянками.
 — Я більше не буду квартиранткою у власному домі, Олеже! Або твоя мати прямо
Дозвілля
Я бачу, що ти не встигла приготувати вечерю, невістко — спокійно зауважила Маруся, заглядаючи на порожню плиту. Я вже приготувалася до довгої лекції про обов’язки дружини, проте її наступна дія була абсолютно непередбачуваною
— Я бачу, що ти не встигла приготувати вечерю, невістко — спокійно зауважила Маруся,
Дозвілля
— Чому ж, Миколо, мені все зрозуміло, — спокійно відповіла Марія Іванівна. — Ви хочете красиво пожити моїм коштом. Для цього вмовляєте мене продати мій дім, переїхати до вас, а гроші віддати вам. Все ясно як білий день.
— Чому ж, Миколо, мені все зрозуміло, — спокійно відповіла Марія Іванівна. — Ви
Дозвілля
— Я повернуся пізно, не чекай, — це все, що я почула від Кирила перед тим, як залишитися в тиші готелю. Коли я нарешті змогла вийти з кімнати, я побачила його за столиком ресторану, де він ніжно цілував руку жінці, яка вважала себе його єдиною коханою
— Я повернуся пізно, не чекай, — це все, що я почула від Кирила
Дозвілля
— Я не збираюся віддавати свою спальню твоїй вагітній сестрі! Тільки тому, що їй потрібен спокій, а у нас двокімнатна квартира? — крикнула Марина, ледве переступивши поріг. — Нехай її чоловік забезпечує їй комфорт, а не ми маємо спати на підлозі у вітальні!
— Я не збираюся віддавати свою спальню твоїй сестрі! Ну то й що, що
Дозвілля
Я залишаю тобі квартиру й машину, лише відпусти мене до неї, — випалив чоловік, якого я вважала своєю опорою. Матвій думав, що купує мій спокій, але насправді він лише звільняв місце для того, хто навчить мене справжньої любові
— Я залишаю тобі квартиру й машину, лише відпусти мене до неї, — випалив
Дозвілля
— Вкрав моє свято, щоб твоя мати заощадила свої гроші? Що ж, Олександре, насолоджуйся своїм дахом — це була найдорожча металочерепиця у твоєму житті. Я подаю на розлучення, а грядки на дачі тепер будеш полоти сам!
— Вкрав моє свято, щоб твоя мати заощадила свої гроші? Що ж, Олександре, насолоджуйся
Дозвілля
Це сімейний бізнес, і ти тут більше ніхто — ці слова свекрухи стали крапкою в моїх сподіваннях на щасливий шлюб. Я вийшла з будівлі з пустими руками, проте з планом, який змусить їх пошкодувати про кожну вкрадену гривню
— Це сімейний бізнес, і ти тут більше ніхто — ці слова свекрухи стали
Дозвілля
— Мамо, я вдячний за все, але цей рахунок уже оплачено моїм минулим. Сьогодні я обираю спокій свого сина, а не твої нескінченні маніпуляції та поступки.
— Мамо, я вдячний за все, але цей рахунок уже оплачено моїм минулим. Сьогодні

You cannot copy content of this page