Дозвілля
Не хочу я свекра з цим його великим домом, збудованим “для родини”, не хочу жити в цій комуналці, не хочу цих клумб, квітів і троянд, не хочу зовиці, малини й смородини! Надоїло мені все це
Не хочу я свекра з цим його великим домом, збудованим “для родини”, не хочу
Дозвілля
— У тебе надто незвичне ім’я, — сказала вона мені ще до весілля. — Його треба змінити. Ось будеш після весілля документи міняти — і ім’я своє теж поміняй
З ім’ям, звісно, батьки мені підклали свиню — нічого не скажеш. Але в нас
Дозвілля
— Знаєш що? Чомусь ніскільки тебе не шкода. Правда, бабоньки? А Костя молодець. Нарешті згадав, що час відірватися від твоєї спідниці
— Ні, ти бачила, бачила? Іде, наче справжня королева, а сама ж — покинута,
Дозвілля
Моя свекруха Галина Петрівна має лише 61 рік, ще бадьора та енергійна! Але ось уже три місяці, як після втрати свекра вона намагається влізти в наше життя з головою, вимагаючи постійної уваги та допомоги
Моя свекруха Галина Петрівна має лише 61 рік, ще бадьора та енергійна! Але ось
Дозвілля
— Ти нормальна? Ти ж знаєш, які ті пенсії — копійки! — він різко повернувся до доньки, що лежала, відвернувшись до стіни, а потім зашепотів дружині: — Марин, у світі повно закладів, де живуть такі діти. Давай оформимо Сашку туди. Там за нею дивитися будуть, і лікування безкоштовне
— У якому сенсі “постійне лікування”? — насторожився Анатолій. — Сподіваюся, це держава буде
Дозвілля
— Це що ж таке?! Чому онук уроки сам робить? Що ж ти за мати така?
У нас із сином із першого класу діє домовленість: уроки він робить сам —
Дозвілля
Нас з братом ростила й виховувала тітка Олена, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя мого брата вмить змінилося. А я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як брат не розуміє!
Нас з братом ростила й виховувала тітка Олена, мамина сестра. І ось тітки не
Дозвілля
Маріє, ну що ви там надумали з подарунком? Софійці п’ять рочків буде! Може, набір для малювання чи ляльку з аксесуарами? – спитала я по телефону невістку, бо день народження онучки за тиждень, а я хотіла щось таке, щоб дитина згадувала з теплом. Марія помовчала, ніби слова підбирала, а потім видала таке, що я ледь не поперхнулася чаєм
– Маріє, ну що ви там надумали з подарунком? Софійці п’ять рочків буде! Може,
Дозвілля
– Андрійко в маму пішов, от тому не читає! Бо ти, Алло, книжок у житті не відкривала!, – А тепер скажіть мені, Ольго Петрівно, що ваш син, мій чоловік, досяг завдяки тим книжкам? Йому за сорок, а він досі в пошуках себе, проекти кидає, як рукавички. Якби не я, ми б досі в тій орендованій халупі жили, бо ви його вчила мріяти, а не планувати!
– Андрійко в маму пішов, от тому не читає! Бо ти, Алло, книжок у
Дозвілля
— Наша компанія переживає непрості часи. Прошу всіх вийти на роботу у вихідний. – Сьогодні на роботу прийшла лише Аня, яка працювала прибиральницею
Аня помітила, що Андрій Сергійович сидить за столом, опустивши голову. Їй стало його безмежно

You cannot copy content of this page