Дозвілля
Валерій пив кожного дня. Таня розуміла, що йому погано, але їй теж було не солодко. Дівчинка взяла плед, вкрила вітчима, пішла до себе. Доведеться знову лягати спати голодною. У холодильнику порожньо, а сама готувати Таня ще не вміла. Вітчим знову нічого не приготував
На кухні щось сильно грюкнуло. Таня визирнула з кімнати. Так і є. Нетверезий вітчим
Дозвілля
Усе своє життя батьки вкладали кожен зароблений гріш у чотири стіни. Батькові виявилося замало стандартного двоповерхового будинку, який був у нашого сусіда. Його мрія розрослася до величезного чотириповерхового “палацу”, аби лише ні в кого в нашому районі не було більшого. Вони відмовляли собі та мені в усьому
— Лесю, ти що, з глузду з’їхала? Яка приватна клініка? Скільки ти кажеш це
Дозвілля
Я витратила майже 4000 на продукти для святкового столу, щоб догодити мамі чоловіка, а вона лише гидливо копирсалася в салатах. Втім, справжній подив чекав на мене, коли вона дістала подарунок із цінником у 6500 і побажанням, від якого мені перехопило подих. Саме в цю мить я вирішила, що економія на власній гідності закінчилася
Я витратила майже 4000 на продукти для святкового столу, щоб догодити мамі чоловіка, а
Дозвілля
— Це моя квартира! Ти що, повірила, що мій чоловік подарує її тобі? — сміюся в обличчя Наталі, коханці свого чоловіка
— Це моя квартира! Ти що, повірила, що мій чоловік подарує її тобі? —
Дозвілля
— Ти не знаєш ціни грошам — постійно повторював Нестор, змушуючи мене економити на всьому, але тоді я знайшла у його куртці квитанцію на 7 250 гривень із розкішного закладу, де подають устриці. Я знала, що цей папірець — мій єдиний доказ його подвійного життя
— Ти не знаєш ціни грошам — постійно повторював Нестор, змушуючи мене економити на
Дозвілля
Настя плакала, називала сестру дурною. Зіна б, може, і вибачилася б, якби маленький Костик не сказав, що бачив, як тато й Настя цілувалися
Зінаїда сумно дивилася перед собою. «Так, не щастить у житті, мабуть, назавжди. Ось у
Дозвілля
Що тут думати, Дарино? Я поїду, — вона не подивилася мені в очі, її погляд був зосереджений на шнурках черевиків. Її тон був рівним, відчужено ввічливим, що було гірше за будь-який крик
— Ліно, зупинися. Я прошу тебе, подумай добре, — мій голос тремтів, намагаючись зберегти
Дозвілля
Сергію, я не розумію. Хто ця жінка? — Я звела брови, дивлячись на сина. Ми стояли у вітальні, а перед нами застигла його дружина, Світлана. Вона тримала молодшу онучку на руках і виглядала так, ніби щойно піднялася з ліжка після безсонної ночі.
— Сергію, я не розумію. Хто ця жінка? — Я звела брови, дивлячись на
Дозвілля
Щомісяця моя свекруха отримувала пенсію і казала, що жодної копійки не витратить на єдиного онука, бо її заощадження — це її особиста справа, а потім вона виставляла фото з відпочинку за 45000 гривень. Як на мене, справжні бабусі так не чинять
Щомісяця моя свекруха отримувала пенсію і казала, що жодної копійки не витратить на єдиного
Дозвілля
Дівчина лежала на землі, а молодий чоловік — навколішки поруч. Він тряс її за плечі й кричав. Тамара подивилася по сторонам. Нікого. Що робити? Вона ж лікар… Ні, вона не лікар. Вона безхатько
Тамара втомилася й присіла на лавочку. Ніч виявилася неспокійна, і вона вже вдесяте подумала,

You cannot copy content of this page