Дозвілля
Ідучи сьогодні в гості до свекрухи, вона готувалася до того, що весь вечір доведеться слухати, який прекрасний Максим і яка нікчемна дружина йому дісталася. Але дізнатися про те, що її чоловік – все ж таки вона не була готова
— Максиме, стій! — Аню, ну що ти там знову побачила? — Максиме, там
Дозвілля
Уляна, моя вишукана невістка, об’їздила пів світу, але, схоже, так і не навчилася піклуватися про власний дім. Я зустріла свого сина з високою температурою, а його холодильник був настільки порожній, що я мусила бігти до магазину за елементарними продуктами. Моя думка про ідеальну пару різко змінилася, і я зрозуміла, що має відбутися серйозна розмова зі сватами
Уляна, моя вишукана невістка, об’їздила пів світу, але, схоже, так і не навчилася піклуватися
Дозвілля
— Уявляєш, Пашко, у мене скоро нова мама буде. Мені тато навіть фотографію показував. Така гарна. Ну, моя зараз, нічого, але та нова обіцяла купити все, що захочу. — О, прикольно. А куди ця мама подінеться? — Точно не знаю, але тато сказав — полетить, здається, на небо
— Уявляєш, Пашко, у мене скоро нова мама буде. Мені тато навіть фотографію показував.
Дозвілля
Батько повернувся, бо його покинула та жінка, і я, дитина, якій бракувало любові, повірила в його каяття. Мама ж, пам’ятаючи його зраду, сказала мені: «Я виростила тебе… Зараз ти маєш зробити вибір»
Батько повернувся, бо його покинула та жінка, і я, дитина, якій бракувало любові, повірила
Дозвілля
Після майже двадцяти п’яти років, проведених разом, п’ятнадцяти років у шлюбі, ми з чоловіком розходимося. Я приймаю це, хоча душевний біль нікуди не зникає. Найважче мені змиритися з бажанням нашого єдиного сина, сімнадцятирічного Олега, залишити мене і переїхати до батька
Після майже двадцяти п’яти років, проведених разом, п’ятнадцяти років у шлюбі, ми з чоловіком
Дозвілля
Моя родина не може змиритися з тим, що я знову щаслива і закохана. Всі вони вважають, що я до кінця своїх днів повинна носити чорну хустину. Наше з Олегом весілля — це просто насмішка над пам’яттю мого першого чоловіка, на їхню думку
Моя родина не може змиритися з тим, що я знову щаслива і закохана. Всі
Дозвілля
— Сюди, чи що? Та кивнула й сама пішла перша. Наталя обережно увійшла. У будинку було чисто, хоча й страшно. Страшно від того, що вона думала — таких злиднів вже не існує. Пройшла слідом за дівчинкою в кімнату й ахнула
— Сюди, чи що? Та кивнула й сама пішла перша. Наталя обережно увійшла. У
Дозвілля
На прощанні з мамою я не проронив жодної сльозинки. Нехай дякує, що я взагалі прийшов її провести в останню путь. Я був оточений людьми, які знали її як елегантну викладачку. Вони бачили маску, але не бачили, як за нею ховався крижаний погляд, що все життя шукав у мені недоліки
На прощанні з мамою я не проронив жодної сльозинки. Нехай дякує, що я взагалі
Дозвілля
— Я не розумію, ти справді така дурна чи вдаєш? Ти що, віриш у те, що можна одружитися з хворою жінкою по коханні? Та навіщо вона мені здалася? Я ж знав, що вона скоро покине цей світ. Ледве дочекався. Так що тобі — в дитбудинок, а я тепер жити по-людськи буду й розважатися
— Я не хочу в дитбудинок. Чому я не можу залишитися тут? Це ж
Дозвілля
Андрій дістав телефон, знайшов фотографію Каті, на якій був видно кулон, і повернув до неї. Маленька Лера скрикнула: — Мамо, це ж ти! Яка ти тут гарна! А Андрій заплакав
Андрій дістав телефон, знайшов фотографію Каті, на якій був видно кулон, і повернув до

You cannot copy content of this page