Він не діймав свою дружину негідними витівками. Не перекладав на неї чорну роботу.
Не обзивав її, не критикував, не говорив грубим голосом. Він її обіймав, пригортав і любив.
І говорив похвалу і компліменти. І захищав від небезпек. І втішав в тривозі.
І завдяки гарному поводженню він отримав красуню. У віці за сорок це так ясно! Дружина у доброго чоловіка красива, елегантна, спокійна. Сидить собі і посміхається.
Або щось по дому робить. Або просто гуляє під ручку з чоловіком ввечері, а всі інші чоловіки заздрять. І думають: а чому моя дружина не така? Ой, та зрозуміло, чому – жінку треба берегти і плекати, як бойового коня. Як дорогу машину.
І просто – як людину. І поруч з кожною заміжньою немолодою красунею є той, кому треба руку потиснути – її чоловік.
І, звісно, бувають самотні красиві жінки. І бувають, напевно, дружини, які зберегли красу та гідність в нещасливому шлюбі – але ось таких дружин я не зустрічала. Берегти треба свою дружину змолоду – і потім вона неодмінно залишиться красунею і розумницею. І всі будуть говорити, мовляв, пощастило людині з дружиною!
Може, і пощастило. Але, скоріше, це заслуга мудрого і доброго чоловіка. Зовнішність жінки і характер дуже сильно залежать від поводження з нею. І від добрих слів ми світліємо і молодшаємо. Від обіймів стаємо стрункішими. Від поцілунків стаємо красивішим і добрішим…
І по дорослій дружині завжди видно, який у неї чоловік – хороший чи не дуже. І чоловікам вибирати, кого вони хочуть поруч з собою бачити: красуню чи ні.
Нам, жінкам, треба просто трохи тепла і ласки. Добрих слів і підтримки. А решту ми якось прощаємо – за любов багато можна пробачити…
Автор: Anna Кyr’yanova(психолог).
Фото ілюстративне.