Ну і їдь. Я не буду за тобою плакати – зойкала Світлана Максимові, витираючи сльози. Який вже раз, він стомлено намагався пояснити:
– Та що ж ти, як маленька. Мені таку роботу запропонували, гріх відмовлятися. На мене там такі перспективи чекають, а ти?
Світлана схлипувала.
– У тебе і тут все добре було. А зараз їдеш туди де зв’язок поганий.
Максим погладив її по щоці.
– Але ж це тільки на півроку, мила. Потерпи і все у нас буде добре.
Світлана сиділа з подругами в кафе.
– Ну не знаю, сестричко. І як ти одна півроку будеш? Прости мене, але Максимко твій егоїст. – вимовляла Катя, Світланина двоюрідна сестра. Подружки Олена і Тетяна її підтримали.
– Он сьогодні будеш вдома сидіти, чекати? Ходімо з нами на вечірку, там весело буде.
Світлана засумнівалася.
– Та якось це негоже буде по відношенню до Максима.
Катя піднялася.
– Пішли, дівчатка. Нехай сидить і заздрить!
Світлана подивилася їм услід і вигукнула:
– Зачекайте, я з вами!
Компанія виявилася цікавою. Світла не помітила, як вже весело базікала з новим знайомим Ігорем. Він розповідав їй анекдоти, а вона реготала. Того ж вечора він проводив її додому і попросив про зустріч.
Світлана, під враженнями від чудово проведеного часу, задумалась на секунду і погодилася.
Після побачення, вона не встигла озирнутися, як між нею та Ігорем закрутився роман. І через деякий час з острахом зрозуміла, що у неї виникли проблеми. Тест показав дві смужки. Все це привело її до тями. Як вона могла? Адже в її серці досі був Максим!
Коли вона повідомила Ігорю про своє становище, він зрадів. Навіть з ходу запропонував одружитися. Але вона похмуро відповіла:
– Вибач, але я кохаю іншого!
Ігор розгубився.
– А що ж тоді було між нами?
Світлана відкинула волосся назад.
– Нічого особливого. Просто мені було нудно. – сказала дівчина і пішла.
У той же вечір їй подзвонив Максим. Зв’язок був поганий і його було погано чути. Світлана не наважилася розповісти йому правду. Та й соромно було. Вона довго зрошувала слізьми подушку, згадуючи слова лікаря: «Я не рекомендую, вам, переривання. Це може погано скінчитися для вас. Хоча думайте самі».
І тепер Світла не знала, що робити. Адже Максим часто їй говорив, що хоче трьох дітей і не менше. Ігор буквально ходив за ногами. Він навіть подружився з її батьками. Постійно сидів у них вдома. Мама Світлани сердилася на доньку.
– Ну чому ж ти носом крутиш? Хороший хлопець. Виходь заміж і не каламуть воду.
Свєта ледь стримувалася.
– Та відчепіться ви від мене. Я Ігоря не люблю. А Максима – дуже!
Мама бурчала.
– Та що ж ти тоді йому голову морочила? Ти ж не думаєш, що Максим коли дізнається, з тобою залишиться? З жінкою і чужою дитиною? Наскільки я його знаю, навряд чи.
У Світлани вже був цілком пристойний термін, коли повернувся Максим. Весь цей час вона з ним спілкувалася, а про свій стан мовчала. Він застав її зненацька, просто з’явився на порозі квартири з букетом квітів.
– Світланко, як же ж я скучив, – почав він і замовк. Світла мимоволі прикрила живіт руками.
– Ось значить як? І хто щасливий чоловік?
Вона схлипнула.
– Немає ніякого чоловіка. Максимку, це було, якесь помутніння. Пробач мене. У мене в серці тільки ти, один єдиний!
Максим посміхнувся.
– Ага так, помутніння. А я ж то думав…– і побіг вниз по сходах.
Світлана вже готова була сказати Ігорю “так”, коли їй подзвонив Максим. Довго просив вибачення і виправдовувався, що був не готовий до такого. Світлана запевнила його, що не сердиться і запропонувала зустрітися. Все пройшло чудово. Максим багато жартував і дав зрозуміти, що не буде проти їхніх стосунків. Почалися регулярні зустрічі. От тільки Світлані вже було важко ходити. А Максим, як на зло, тягнув її то в парк, то на дискотеку. А їй хотілося одного, спокою. Бажано в кріслі і з книгою в руках. Максим злився і почав віддалятися від неї. І в кінці терміну навіть припинив дзвонити.
Світлану відвезли рано вранці до приймального. Їй було так страшно, що вона подзвонила Максимові. Той холодно відповів, що зайнятий. Вона довго вагалася, але все ж попросила маму, сказати Ігорю про те, що все почалося.
Коли вона втомлена, але щаслива лежала вже в палаті, забігла медсестра.
– Ой, гляньте, що там на вулиці коїться. Я ще такого не бачила. Це напевно для вас – захоплено сказала вона.
У Світлани стрепенулося серце.
– Максим?! – Вона повільно, тримаючись за живіт, підійшла до вікна.
– Спасибі, за донечку! – прочитала вона. І тут натовп дружньо вигукнув:
– Світланко! – і випустив різнокольорові кулі з її ім’ям. А найголосніше кричав Ігор.
У цій історії щасливий кінець. Світлана вийшла за Ігоря. Але так буває не завжди. Рідко знаходиться чоловік, який буде намагатися завоювати жінку. Тим паче, коли вона постійно його відштовхує.
Фото ілюстративне