Віра була завидною нареченою. Її батько, заможний бізнесмен, ще за життя заповідав їй весь свій статок. І, після цього, як за помахом чарівної палички, в житті дівчини з’явився Сергій. Він був красенем і привертав увагу багатьох жінок. Тому така партія була до вподоби Вірі. А незабаром, вони з Сергієм одружилися. Їх шлюб тривав три недовгих роки. І, можливо, подружжя жило б разом і далі, якби не одне але…
В той день Віра була особливо усміхненою. Втім, це не дивно – адже це був день її народження. Красиві кучері, макіяж, і дивовижна сукня – і ось, образ принцеси готовий. Дівчина милувалася собою перед дзеркалом, уявляючи, як здивується Сергій, побачивши її. Раптом, телефон задзижчав.
– Цікаво, хто ще хоче мене привітати? – посміхнулася Віра.
Але, відкривши повідомлення радість розтанула, як весняний сніг. На надісланих фотографіях її Сергій із захопленням дивився на іншу…
– Що за жарти? – видавши нервовий смішок, подумала дівчина.
І тут Вірі подзвонив батько.
– Доню, мила, вітаю тебе з днем народження! Я приготував для тебе особливий сюрприз, впевнений, ти будеш в захваті! – з придихом вимовив він.
Дівчина ледь дослухавши половину привітань, плутано подякувала батькові. А потім, відключивши телефон, в голос заплакала.
Відкрилися вхідні двері. Сергій, тримаючи в руках величезний букет, прямував до дружини.
– З днем народження, кохана – ніжно прошепотів він.
Віра, стримуючи сльози, закрила очі.
– Дякую рідний. Ну що, їдемо в ресторан? – якомога спокійніше запитала дівчина.
– Звісно, маленька. Всі вже чекають нас, – обійняв дружину Сергій, і подав їй руку.
Вечір видався чудовим. Гості сміялися, вітали іменинницю, піднімали тости. Невесело було лише Вірі – з голови ніяк не виходила світлини її чоловіка. Але, тамуючи почуття, вона вирішила зробити вигляд, що нічого не сталося.
– В кінці кінців, я дружина. А всі ці дівчата – лише іграшки, – подумала вона. І, перегорнувши цю сторінку, почала жити далі.
Сергій же, ні про що не здогадуючись, був, як і раніше, ніжний і уважний. І, напевно, навіть не думав, що скоро настане початок кінця.
Коли неприємне відчуття в душі Віри стихло, настав час другого випробування. На цей раз на фото посміхалися троє – Сергій, та ж дівчина, і милий малюк.
– Ні, я цього так не залишу! – вирішила Віра, і, швидко зібралася на зустріч з чоловіком.
Життя в офісі вирувало. Заступник директора, побачивши дружину, розплився в широкій посмішці.
– Віруню, рідна! Неймовірно щасливий тебе тут бачити! Може, пообідаємо разом? – запропонував він.
– Із задоволенням, – процідила дівчина крізь зуби.
А вже в кафе, зробивши замовлення, влаштувала чоловікові допит. Побачивши світлини Сергій зблід. А потім, набравши побільше повітря, серйозно подивився на Віру.
– Знаєш, я не хотів тобі казати. Це моє минуле – так, з цією дівчиною я жив до тебе. А дитина на фото – не моя. Вона нагуляла її. Ось через це ми і розійшлися, – не моргнувши оком на ходу вигадав він.
Віра спохмурніла.
– А чому ж раніше не розповів? Навіщо приховувати – запитала вона.
– Ну а навіщо? Це ж було до зустрічі з тобою. Мабуть, у тебе до мене теж натовпи шанувальників були, – жартівливо перевів тему Сергій.
І Віра, почервонівши, опустила погляд.
– Та ну тебе» – відмахнулася вона.
Чоловік розсміявся. І якомога спокійніше поговоривши з дружиною за обідом, повернувся в офіс.
Незважаючи на пояснення чоловіка серце Віри не відчуло спокою. І дівчина вирішила з’ясувати правду. Зателефонувавши до подруги Лариси, домовилася про зустріч. А ледве углядівши її відразу показала фото Сергія.
– Ну що скажеш? – напружено запитала схвильована Віра.
Подруга насупилася.
– То значить ти тепер в курсі? – несподівано спокійно запитала вона.
Віра здивувалася.
– Зачекай, то значить, це правда? І ти знала? – зойкнула вона.
Подруга опустила очі.
– Знала. Я випадково побачила їх, коли була на косметичних процедурах у цієї особи, – щиро зізналася Лариса.
– То чому ж ти не сказала?! І ще подруга називається! – з розчаруванням вигукнула Віра.
– Не треба, Віро! Я просто не хотіла руйнувати твоє щастя! – в розпачі видала подруга.
Віра зніяковіла.
– Вибач. У тому, що мій чоловік стрибає в гречку, немає твоєї провини, – зітхнула вона.
Лариса дбайливо взяла подругу за руку. Вона давно переживала через долю Віри, але, вирішила, що втручатися не варто.
Після зустрічі з Ларисою Віра попрямувала прямо до Надії – коханки чоловіка. Розмова вийшла короткою – дівчина повідомила, що чекає від Сергія вже другу дитину. Віра розгубилася.
– Я не вірю тобі. Він тобою просто грає! – тільки й змогла випалити вона.
Надія розсміялася.
– Грає мною? У нас сім’я, скоро буде двоє дітей! Схаменися, жінко! Це тобою він грає, причому, тільки заради грошей! – уїдливо видала вона.
Віра, почувши ці слова, скам’яніла.
– Припини! Це неправда!
А Надія, оглянувши суперницю крижаним поглядом, несподівано запропонувала:
– А хочеш дізнатися, що думає про тебе Сергій насправді? Заходи за ширму, ось він, йде, власною персоною!
Віра злякано глянула у вікно. До салону впевненою ходою підходив її чоловік. І, повагавшись, вона прошмигнула за ширму. Наступні десять хвилин розставили все по своїх місцях. Сергій, докоряв Надії за її недалекоглядність, але згодом швидко пом’якшав.
– Сонечко, не роби так більше. Ще одна серія фотографій, і вона точно подасть на розлучення, – благальним тоном вимовив він.
– А що, хіба це погано? Ти більше не кохаєш мене? – вдавано надулася Надя
– Кохаю, звісно, кохаю! Зрозумій же ти, якщо її батько дізнається про тебе, вся моя кар’єра піде крахом! А це – наше з тобою майбутнє! – міряючи кроками кімнату, пояснював чоловік.
Віра, почувши це, вискочила з-за ширми, обійшла ошелешеного чоловіка і вискочила на вулицю.
Падав проливний дощ. Віра втомлено блукала вулицями – додому зовсім не хотілося. І, коли сили почали залишати її, повільно опустилася на лавочку. В її голові проносилося все – від першої зустрічі з чоловіком в минулому, до його обману і нещирих посмішок в сьогоденні. Раптом, поруч з дівчиною зупинилася машина. Водій, що підскочив до Віри, емоційно щось говорив їй.
– Давай же, піднімайся! Сидять тут всякі! А потім що? Хочеш застудитися і в лікарню? – обурено голосив він. І, схопивши Віру за руку, потягнув її до машини.
– Залиште мене! – спересердя вигукнула дівчина.
Але, наполегливий незнайомець був упертий. І, добившись свого, посадив Віру в машину. Ігор виявився простим таксистом. Жив він з дочкою, в маленькій, скромній двокімнатній квартирі. Дружина пішла від Ігора, коли доньці не було і року. Вона вирішила проміняти сім’ю на нове, швидкоплинне захоплення.
– А минулого року її не стало. Після розлучення не змогла обрати правильну дорогу в житті. Це її і згубило – сумно посміхнувся хлопець.
– Боже, як шкода, – вигукнула Віра.
– Що ж, така доля – її вибір. Ну що, зайдемо до мене? Все одно тобі, мабуть, сьогодні нікуди піти, – спокійно запропонував Єгор.
– Що? – не зрозуміла дівчина, розгублено дивлячись на водія.
Ігор розсміявся.
– Та не бійся ти! З донькою познайомлю, повечеряємо, і спати, – дружелюбно запропонував він.
Віра розсміялася у відповідь. І, поправивши мокре волосся, пішла за Ігорем в під’їзд.
Вечір видався чудовий. Маленька Настя захоплено розповідала про те, як пройшов її день. Ігор, як справжній господар дому, зробив гості чаю з пакетика. Потім, дістав сковорідку з гречкою і котлетами:
– Тобі розігріти?, – просто запитав він.
Віра, несподівано для себе, погодилася. Вона, раптом, спіймала себе на думці, що в цій маленькій, бідній квартирі їй напрочуд легко і спокійно. З апетитом наминаючи вечерю, вона слухала історії Насті. І, зрідка поглядаючи на Ігора, безперестанку посміхалася.
Розлучення з Сергієм минуло швидко. Чоловік, як і припускав, залишився ні з чим. Батько Віри, дізнавшись про те, що трапилося, подбав про це. А сама Віра, якщо чесно зізнатися, сумувала недовго – роман з Ігором закрутив її з головою. Тоді, на зорі стосунків з ним, дівчина не припускала, що незабаром стане новою мамою для його чарівної доньки. А трохи згодом, доля подарує їм первістка – милого, усміхненого синочка.
Фото ілюстративне.