Мова у Галицько-карпатському регіоні суттєво відрізняється від мови інших слов’янських народів.
На це вплинуло сербське та хорватське населення, що жило тут у минулому, пише Borys Javir, передає Gazeta.ua
У північній частині Галичини проживають носії наддністрянського діалекту. Найбільше діалектів у південній та закарпатській частинах (бойки, гуцули, гойналі, покутянці, буковинці).
Особливості галицьких говорів:
конструкції
• узяв ніж, перекинув віз, • ми ся надіяли • хлопець не має грошей • хо́джу, но́шу • людий, дітий
• стри[х]чи, печи • мене болит голова • сльози їй на очах • журити ся, гризти ся за сином • поїхав до ліса
• пішов за [водов, дохтором] • питати ся за [гроші] • чекати на гості • вищий від [батька, брата] • дві відрі, двоє відер
• дві руці, дві дівці • шо, же, що: дівчина, же пасе гуси • зі, зо [мнов] • [то було] вліті • [я дав] бим, [ти дав] бис, бись
• ходив єм, им; ходили смо, сьмо • буду брав, робив, косив • даш, їш, дась, їсь • [година] пів третя, пів четверта • молоді дівчині, на ті ялинці,
відмінки
• орудний в.: тов, том, • тамта; тої, сеї; • вона: нев, нем, ньом • він: него • на дверех; на грудьох, на грудех
• на зятьох, на коньох • гості: гостий; гостєма • коні, люди – дав.в.: коньом, конім; людьом, людем; [нема] коний • гроші: гроший • люди, діти, свині, гуси: людий, дітий, свиний, гусий
• сова, коза, баба: совів, козів, бабів • порося, теля, ягня: поросятом, телятом, ягнятом; дав.в.: поросяту, поросяти, теляту, теляти, ягняту, ягняти; • поле, серце – ор.в.: польом, серцьом • у місяци, у кінци • місц.в.: на дубі, на леді
• дав.в.: товаришеви, злодієви, коньови, дубови, лісови, братови, женихови, • ор.в.: солев, тінев, ночев, долонев, землев; солем, тінем, ночем, долонем, земльом* • р.в.: ночи, любови, соли, тіни
слова
• насінє, житє, • той, сей • кирницця • памніть, мнєсо • заслабла
• лиґати • колисати • мід – меду; лід – леду • двіста; дев’ятесять; одинайціть, одинаціть; штири; їден, єден; • челядь (сім’я)
• лапати • пильнувати, стерегти (берегти) • зачекай [на мене] • здибати [ся] • скорше, борше [бігчи]
• файний, ладний • стид, встид • цвинтар; трумло, трумбло • мама, тато, стрийко, вуйко, цьотка/тета, • груба, у тяжі
• посаг, віно • весіля́, весілє́ • ґаздиня, ґосподиня • наймит, слуга • ріща
• трясовина • зимно, студено, студінь • хмара, туча (чорна хмара) • бузьок, бусько • довбач, жовна, дятел
• лилик (кажан) • німина, маржина • курє, курєто, ціпєто; кугут • вивірка, вивюрка • бурачиня, бурачанка
• бараболя, бульба, мандибурка; бараболиня, бульбиня, мандибуриня • кавалок, кусень; байда (кавалок хліба); цілушка, окраєць • житниско, стерня • шприхи • гойданка, колисанка
• пулярес • ґудз • ремінь, ремінець • верета, плахта • обрус
• горня, банячок • горнець, гладущик • стодола • стайня, хлів; куча, карник (для свиней) • стрих, під, гора
Читайте також: Назвали найпоширеніше суржикове слово
• обійстя, пляц • жеби, жиби, аби • най • без, через • [двері] нороствір
• афікси, частки: сі, сє [е, и] • печут, дают; ходіт, носіт • речіти, ричати, рикати • солотший, солочший; висший
• здоровіший, біліший • мамині [черешні] • покрадьки • легонький, легенький • квасок
• лівак, лівшак • мо́го, тво́го • протетичний в: вострий, вогірок, ворати, (північ) • цвітка цвите • ґраната, бриґада
• зоря, звізда; буря, • гончєр, кричев, стричєти • пчола • саджа
• войсько, військо • хлопец, хлопець • фіст, фалити, фасоля, фіра, • паха, хороба • вандрувати
• комнір, ковнір • кирниця, • кровавий, кирвавий • лишка • бубен,
• діброва, дуброва; глубокий • горєчий, богатий • місіць; тєшко • видро, ведро