Пишу сюди не стільки заради поради, а просто щоб виговоритись. З чоловіком прожили у шлюбі одинадцять років, виховуємо двох синів. Близько року тому я дізналася, що у мого чоловіка з’явилася інша, сестра його колеги по роботі. Спочатку я вдавала, що не знаю, думала, що ця проблема сама якось вирішиться, але дарма сподівалася. Чоловік все частіше пропадав з дому, вигадував різні відмовки, і в результаті я не витримала і приперла його до стіни.
Відбулася дуже важка розмова, після якої чоловік зібрав речі та пішов з дому. Єдине, про що він просив, це бачитися з дітьми, яких дуже любить. Я не хотіла перешкоджати – щастя моїх хлопчиків для мене найважливіше, я не маю права позбавляти їх батька, адже діти ні в чому не винні. Єдиною моєю умовою було, щоб сини не зустрічалися з його пасією. Спочатку він проводив з дітьми лише вихідні, але згодом почав заїжджати дедалі частіше. А нещодавно сказав, що його стосунки закінчилися, він шкодує про вчинок і хоче повернутися назад.
Можете вважати мене слабохарактерною, але я його вибачила. Все-таки стільки років разом та й хлопчикам потрібна повноцінна родина. Спочатку чоловік був як шовковий, мені навіть здавалося, що таких теплих стосунків у нас не було навіть після весілля. Я буквально літала від щастя, доки Володю не скоротили на роботі і він був змушений увесь час перебувати вдома.
Тоді я і помітила, що мій чоловік бере з собою телефон у ванну кімнату, і в останній час намагається не випускати його з рук. Я запідозрила недобре і почала до нього приглядатися. І одного разу вночі випадково почула його розмову з тією жінкою, причому настільки відверту, що краще б мої вуха того не чули. І так стало прикро, що навіть словами не передати. Не хотіла вже нічого йому говорити, а для себе твердо вирішила – як тільки вийде не роботу, зберу його речі і вкажу на двері, розлучусь і ніколи більше не підпущу ні до себе, ні до дітей.
Ольга, 36 років.
Фото ілюстративне.