У нас з чоловіком зараз невеликі труднощі з грошима. Справа в тому, що так склалися обставини, що чоловік втратив роботу. Його звільнили, нічого не заплатили, ще й винним зробили! Одним словом, його звільнили, а зарплату не виплатили. Ось так!
Тепер працюю тільки я, заробляю небагато. Самі знаєте, які зараз витрати на все! Нам стало не вистачати грошей, почалися труднощі. Спочатку ми ще якось справлялися. Я намагалася економити на всьому, на чому тільки можна! Але пройшло чотири місяці, і економити було вже неможливо! Грошей не вистачало, я постійно брала в борг у знайомих. Це дуже не просто, але іншого виходу не було! Моєї зарплати ледь вистачало на те, щоб віддати борги. І як тільки я віддавала, мені доводилося брати знову!
Вся ця ситуація стала для мене просто нестерпною! Я так втомилася від цього! Мені просто соромно звертатися до людей! Навіть не знаю, що вони вже думають про мене! Але, забувши про гордість, доводилося просити знову! А що робити? Платити за все треба, плюс двоє дітей! За цей час чоловік так і не зміг знайти собі роботу, сидів удома.
В один момент я сказала, що йому треба попросити допомоги у своїх батьків. Вони, звичайно, не багаті, але живуть тільки вдвох, отримують хороші зарплати. За всі ці роки вони не допомагали нам фінансово. У батьків точно є гроші в запасі! Куди вони можуть витрачати їх? Так і зробили! Чоловік, звичайно ж, не хотів дзвонити їм. Йому було соромно просити у батьків грошей. Але що поробиш? До кого ще звернутися? Вони наша остання надія! Загалом, я наполягла, і чоловік взяв гроші у своїх батьків. Природно нам довелося вислухати повчальну лекцію від його матусі! Куди ж від неї подітися! Ну грошей дали і добре!
Здавалося б, що допомога батьків чоловіка повинна стати для нас радісною подією! Воно звісно так, жити стало легше! Але мене хвилює інше питання! Справа в тому, що мій чоловік попросив грошей у борг і його батьки нічого не мали проти! Вони позичили власному сину! Ніхто з них не сказав, що це просто допомога, яку вони роблять і її не треба повертати! Мене це трохи зачепило! Йдеться про їх власному дитину і онуків! А вони не дають, а позичають! Як так? Що це за ставлення до рідних людей? Я цього не розумію! Адже ми одна сім’я, і повинні підтримувати один одного! А вони, знаючи нашу ситуацію, чекатимуть, коли ми повернемо гроші! Це якось не по-людськи, чесне слово!
Через два тижні мої припущення виправдалися. Подзвонила свекруха і запитала, коли чоловік зможе повернути борг, так як вони хочуть купити новий холодильник. Я остовпіла. Чоловік тільки влаштувався на нову роботу, зарплату ще не отримував. Вони це прекрасно знають і ставлять такі питання. І взагалі, ми ж одна сім’я! Що за грошові відносини?
У мене виникає питання, чи повинен мій чоловік повертати гроші батькам? Або вони повинні були просто допомогти нам, як це роблять в нормальних сім’ях? Може просто ігнорувати їх, і вони припинять нагадувати нам про борг?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.