Не виходьте заміж за тих, у кого ви не на першому місці. Для кого ви будете не головною людиною життя. Тому що гіркий це шлюб та гіркі стосунки. Навіть якщо вас і люблять. Але не сильніше за те, що на першому місці. Менше, слабше.
Спочатку цілісна особистість приваблює та захоплює. І радієш, коли приділяють увагу, кажуть слова кохання, знаходять тобі час… І живеш цими світлими моментами. А потім розумієш – завжди буде щось важливіше за тебе. Або хтось.
І ти завжди будеш на другому плані. Покличуть, побачать, виявлять увагу, а потім знову відправлять туди – на другий план. Тому що ти, як не крути, другорядний персонаж. Гарний, цікавий, улюблений другорядний персонаж. І тобі можуть навіть дати премію, за кращу другорядну роль – наприкінці життя.
Відносини варто зміцнювати і жити в них, якщо ти головна людина у житті іншої людини. Якщо ні – це другорядна роль. Ти потрібен. Але не так, щоб дуже. І тебе легко замінити чи зовсім обійтися без тебе. Як без слуги, старої няні чи попутника у п’єсі.
Не треба сподіватися, що спочатку ти – другорядний персонаж, не найважливіша людина, а потім станеш головною героїнею. Або головним героєм. Швидше за все, так і доведеться провести життя в очікуванні: коли тебе покличуть? Коли помітять? Коли запросять на сцену, обіймуть, поцілують, приділять увагу та час.
Відносини, у яких ми не на першому місці для людини, не приносять щастя. Навіть якщо це прекрасна людина. Ви завжди будете на узбіччі його життя, на другому плані. А на першому – він сам, його рідні, його робота… Або його залежність.
Якщо ви не головна людина у житті іншої людини, не буде щасливого шлюбу. Вас не буде.
Тому що шлюб – союз рівних. А не спілка головного героя з персонажем другого плану. У шлюбі обидва головні. Якщо це щасливий шлюб.
Анна Кир’янова