Українець 11 років тому придбав за кордоном авто, привіз додому, сплатив мито, але потім до нього висунули претензії щодо неправильної процедури розмитнення.
Чиновники вирішили, що в Італії автомобіль рахується вантажним, а в Україні це не вантажівкою, йдеться в сюжеті “ТСН“.
Герой цієї історії – не зубастий бізнесмен, а звичайнісінький рівненський дідусь. “Найбільше прикро, що машину законно купив, законно розмитнив, але за недачу хабара в тисячу доларів я досі не можу користуватися законно нею”, – розповів Федір Петрович Фурманюк.
Зазвичай його авто стоїть на подвір’ї та просто гниє, бо спроба проїхатися може спокійно обернутися великим штрафом. “Нам не страшні мoскoвські вoші, нам страшні українські гнuдu. І я тепер зрозумів глибину цих слів. Дійсно, я з гнидaми 11 років маю справу. Це за те мстять, що не даси їм на лапу… Такого я не міг за 70 років подумати, що так може діяти своя держава… Свої керівники, проти своєї людини”, – зізнається чоловік.
75-річний дідусь з села Турковичі на Рівненщині показує стоси документів – це відписки держогранів, фальсифіковані, на його думку, рішення судів та листи до перших осіб держави з проханням допомогти. З першого погляду його автомобіль – звичайний пасажирський, але якщо зазирнути усередину, то розумієш, що це маленький вантажний фургон з лише одним пасажирським сидінням, а позаду місце для вантажів. Але у 2007 році на митниці вирішили інакше і назвали це авто вантажопасажирським.
Здається дрібниця, проте зміна класифікації вимірювалася на той момент додатковими 25 тисячами гривень акцизу – це були величезні кошти у 2007 році. Митниця тоді заявила, що дідусь може доставити другий ряд сидінь і возити людей. Тоді у 2007 просто на кордоні СБУ натисло на Ягодинську митницю і чоловік таки заїхав в Україну, заплативши те, що мав – за свою міні-вантажівку. Проте його ще там тихенько попередили: завезти завіз, або на облік не поставиш – у Рівному її все одно зроблять вантажопасажирською. “Митник Ліпич Сергій, який розмитнював, сказав: мовляв, приїдеш в Рівне – там тобі покажуть”, – розповів власник машини.
Дорогою дідусь заїхав у Луцьк і отримав сертифікат відповідності – в ньому його FIAT підтверджують, як вантажний автомобіль. Документи виробника чітко на це вказують – перевезення пасажирів у задній частині машини не передбачене. Однак на митниці попередні погрози справдилися.
“Ваша машина проблемна. В чому проблема? Вона не вантажна. Кажу: ось німецькі документи – лкв, ласткрафтвагон – вантажне авто. Фіат пунто вєн – фургон, вантажний. Це в Італії вантажна, в Німеччині вантажна, у нас вона не вантажна”, – переповів дідусь зміст розмови з митниками.
Не секрет, що гра з класифікаціями машин приносила митникам левову частку хабарів. У 2007-му дідусю запропонували за 1 тисячу доларів все ж зробити її вантажною.
“До мене підходить цивільний “рішало” біля митниці. Він не є митник, він прислуга для митників по збору грошей. Кажу йому, що вона розмитнена. Він: ну, що ви, не знаєте, де живете”, – пригадує Федір Фурманюк.
Дід відмовляється давати хабар, звертається до правоохоронних оргaнів – в село приїжджає ціла комісія і робить висновок, що авто дійсно вантажне. Прокуратура навіть пише припис, але митниця дуже не любить тих, хто порушує відпрацьовані схеми – і прокурорський припис просто ігнорує.
“Прокуратура мені каже, що ми вас будемо захищати в суді. Так як припису не виконує начальник митниці”, – розповів власник авто. У прокуратурі добре пам’ятають, як судилися за дідусеву машину. “На той момент прокуратура вжила всіх заходів, оскільки ми навіть в касаційну інстанцію подавали заяву про перегляд двох попередніх рішень”, – розповіла начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Рівненської обласної прокуратури Тетяна Павлюковець.
Але суди стали на бік митниці, причому підставою стали аргументи інших митників – тобто рішення ґрунтувалося на свідченнях однієї з зацікавлених сторін процесу.
“Вони посилалися на рішення центрального оргaну лабораторних досліджень митниці”, – каже Павлюковець. Експерти цієї лабораторії назвали FIAT вантажопасажирським бо… не знайшли в інтернеті доказів, що він вантажний! При цьому екпертиза рівненського криміналістичного центру МВС, який визнав, що машина є явною вантажівкою, свідчення дилерів FIAT про конструкцію даного типу автомобіля, визначену заводом-виробником як VAN, та інші докази Феміда просто проігнорувала. Причому термін VAN навіть загадково зник із судової документації – там машина називається просто Fiat Punto. Біда в тому, що таке авто теж існує, і воно дійсно пасажирське.
Журналісти запропонували митникам просту річ: ще раз переглянути усі документи дідуся і виправити несправедливість. Але ті у відповідь заявили, що є рішення суду. “Можливо, воно дуже дивне, але я вам ще раз кажу – європейське і українське законодавство не є ідентичним”, – заявив завідувач юридичного сектору рівненської митниці Сергій Дем’янюк.
У країнах ЄС автомобілі поділяють на два види – вантажні і легкові. В Україні ж придумали третю категорію – вантажопасажирську. В рівненській митниці кажуть, що дід може переобладнати авто, доставити другий ряд сидінь і возити пасажирів. Однак у машині ознак можливостей цього, наприклад, кріплення для ременів безпеки – немає. Більше того, журналісти провели експеримент з живою людиною – попросили сусіда дідуся перевірити на собі ті комфортні, за словами митників, умови перевезення. Невисокий і худий чоловік погодився, але одразу ж уперся головою в стелю.
Незалежні експерти в Києві надали ТСН свій висновок стосовно автомобіля. “За результатами розгляду повідомляємо, що згідно з даними комп’ютерної програми Auto-VIN та інтернет-ресурсів ідентифікаційний номер кузова ZFA 18800000505627 присвоєно виготовленому у вересні 2002 року автомобілю марки FIAT моделі PUNTO Van S. Зазначений транспортний засіб віднесено до товарної позиції 8704 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (моторні транспортні засоби для перевезення вантажів)”, – такий висновок надав Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС. Отже, вантажівкою цей автомобіль є не лише для всього світу, а й для української держави, але не її для судів і митниці.
Якщо б у дідуся була можливість найняти хорошого адвоката, для того не склало б труднощів засудити митницю і змусити порушити справу за підтасовані кимось факти у суді. Але грошей у чоловіка нема. Єдина душа, яка його підтримувала – дружина – пoмeрла два місяці тому так і не дочекавшись, коли її чоловік вийде переможцем у боротьбі з державним спрутом.
“Нервувалася, що я так добиваюся, вона хотіла дуже поїхати до родичів своїх, до сестри, до брата на машині. Машина-то є. Так і не дочекалася”, – каже Федір Фурманюк. Поки ж дідусь і далі крутить педалі свого старого велосипеда, як робив це усі 11 років, маючи на подвір’ї власний автомобіль. Його небажання платити хабар, а зробити все по закону, здається, дуже дорого йому коштувало.
Читайте також: Косметологи склали щотижневий графік догляду за шкірою обличчя. Просто беремо і виконуємо