Не лише я маю питання до Бога. Він теж має багато про що мене спитати.
Люди часто питають: де Бог, коли діється зло? Чому на світі так багато несправедливості? Чому погані речі трапляються з добрими людьми? … (тут можете дописати своє «різке» питання до Нього)
А що, якщо Він мене спитає те саме: Де я, коли інші творять зло? Чому мовчу на несправедливість? Чому кривджу інших? …
І я, чесно кажучи, не знаю, що відповісти.
Я можу так само, як фарисеї, філософствувати і вигадувати такі відповіді, які мене оправдають. Мою лінь, бездіяльність і байдужість. Але так не піде.
Бог не відповість мені, доки я не відповім Йому. Принаймні я так зрозуміла, читаючи цей «незручний» фрагмент Слова Божого. І лише щирість перед Богом дасть можливість нам з Ним поговорити. Лише нічого перед Ним не приховувати і не прикрашати. Бо Він і так все знає.
ERV-uk Мт 21,23-27: «Коли Ісус прийшов до храму й почав навчати людей, первосвященики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Чиєю владою Ти все це робиш? Хто Тобі дав її?» Тоді Ісус сказав їм: «Я запитаю у вас одну річ. І якщо ви дасте відповідь Мені, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. Ось Моє запитання: «Звідки прийшло Іоанове хрещення – від Бога, чи від людей?» Вони почали міркувати поміж себе: «Якщо ми скажемо, що з Неба, то Він спитає, чому ми тоді не вірили Іоанові. А якщо ми скажемо, що від людей, ми боятимемося людей, бо вони вважають, що Іоан був пророком». Отже, вони відповіли Ісусу: «Ми не знаємо.» Тоді Він мовив до них: «То ж і Я вам не скажу, чиєю владою Я це все роблю».»