Кожного разу, коли син чоловіка приїжджає до нього, я мушу збирати речі і їхати до мами. Аби духу мого не було на квартирі, і нічого не видавало присутності жінки в його житті. Хоча ми розписані вже рік, але Ігор не каже своїй родині про мене. Я йому казала, що нам вже по 50 років, ми не діти малі когось соромитись. Ігор відповів, що його родина не прийме іншої жінки, після того як його Олени не стало 15 років тому. А мені це вже набридло.
Живемо в таємниці вже 3 роки, аби ніхто з його родичів не дізнався. Добре вони живуть у Вінниці, а ми у містечку під Львовом. Декілька разів я їздила до нього у Вінницю, але Ігор забороняв казати що я його дружина.
Всі хто питав, відповідав що я його колега по роботі. Навіть його сусідка під будинком сказала мені: “Оксано, він тебе ніколи не прийме як дружину. Так і буде всім казати, що ти його колега по роботі”.
Ми живемо у місті біля Львова, і всі там знають що Ігор зі мною живе, але що разу треба влаштовувати театр наче це не правда. В гості до друзів приходимо окремо, а коли нас кличуть разом, то Ігор каже що між нами нічого немає.
Найбільше мене ображає, що коли приїздить його син від першого шлюбу, то я мушу негайно збирати речі та їхати до сестри або до мами. А перед тим ще й поприбирати в хаті, аби синочок приїхав у чистоту. Я кожного разу кажу чоловіку, чому він не скаже, що має дружину.
А він відповідає, що син не буде з ним спілкуватись, якщо дізнається про дружину. Але його сину Віктору вже 28 років, його мами не стало 15 років тому, невже він не розуміє що його батько має право на щастя.
Вже змучилась постійно кудись ховатись, і тікати до сестри. Останнього разу, Вітя вирішив зробити сюрприз батькові, і за 2 години до приїзду подзвонив. То я в 10 вечора негайно мала зібратись і поїхати до мами. Після цього сказала Ігору, що поки не буду повертатись до нього, і брати участь в цьому театрі не буду.
Сказала йому, нехай він каже про нас синові і своїй родині, і тоді я повернусь до нього. З мене уже моя родина сміється, навіть похресниця 14 річна каже: “Тітко, а де ваш секретний чоловік?”
Я красива і порядна жінка, працюю в музеї, мене нема нічого соромитись. Він образився, і каже що я все ускладнюю. Але хіба так можна в 50 років ховатись по кутках?