Коли Даніелю було 13 років, у школі йому дали написати твір про те, ким він хоче стати, коли виросте. Хлопець довго думав і витратив багато годин на опис своєї мрії. Він хотів стати власником ранчо.
Він написав сім сторінок, описуючи в найдрібніших деталях ранчо з великою площею і намалював план розташування всіх будов, стаєнь та доріг.
Хлопець навіть намалював докладний план будинку, який він побудує площею 4000 квадратних футів. Наступного дня Даніель віддав свій твір вчителю. Через два дні вчитель повернув твір, поставивши Даніелю двійку, написавши: “Залишся після уроку”.
Після уроку хлопчик із мрією підійшов до вчителя і спитав, чому він отримав двійку за свій твір. На що вчитель відповів: “Тому що така мрія неможлива для такого хлопчика, як ти. Тобі потрібно багато, дуже багато грошей, щоб придбати таке ранчо. А які гроші ти маєш? Жодних. Адже ти з дуже бідної сім’ї. Немає жодної можливості для тебе здійснити твою мрію. Вона неможлива. Ось що я скажу. Іди додому і напиши інший твір, в якому ти опишеш іншу, більш реалістичну мрію, і я поставлю тобі іншу оцінку”.
Хлопчик повернувся додому і попросив поради у свого батька. І ось, що він почув: “Сину, боюся, тут я тобі не помічник. Я думаю, що це має бути тільки твоє рішення, і я маю відчуття, що це буде дійсно важливе для тебе рішення”.
Даніель обмірковував батькові слова цілий тиждень. Нарешті він повернув учителю той самий твір і сказав: “Ви можете залишити собі двійку, а я залишаю собі мрію”.
Пройшов час, Даніель давно закінчив школу, став дорослим. Він розповів цю історію і, повернувшись до групи людей, що слухали його, сказав: “Я розповів вам цю історію, тому що ви всі сидите в моєму будинку, площею 4000 квадратних футів, посеред мого ранчо площею 200 акрів. А це – мій твір висить у рамці над каміном”.
Даніель продовжив:
– Найдивовижніша частина цієї історії полягає в тому, що два роки тому, влітку, той самий вчитель привіз сюди 30 школярів, і вони тиждень гостювали на моєму ранчо.
Перед від’їздом вчитель сказав: “Послухай Даніелю, про це я можу тобі сказати зараз. Коли я був твоїм учителем, я був своєрідним викрадачем мрій. Мені зараз дуже шкода, що тоді я вкрав багато дитячих мрій. Але я дуже радий, що ти знайшов у собі сміливість відстояти свою мрію”.
Не дозволяйте нікому забрати у вас вашу мрію. Хоч би що вам казали – йдіть за покликом свого серця.