Стара книга про віру відповідає на запитання «Чому я тут?» таким чином: Бог створив мене, щоб я пізнавав його, любив його і служив йому в цьому світі, і був вічно щасливий з ним світі прийдешньому.
Всі ми покликані визнавати Бога своїм творцем. Як наш творець Він є нашим отцем. Можливо це складно уявити, але він любить кожну людину. Бог любить також і тебе. Саме тому Він заслуговує нашої любові і глибокої поваги. У служінні Богу ми не підкоряємося як раби, ми обираємо радше з любові слухатися Бога, як нашого Господа і Отця. Для цього ми маємо зрозуміти про що Він нас просить. Наша кінцева мета – досконале і вічне щастя з Богом на небесах.
Хоча в це іноді складно повірити, та ми можемо бути щасливими вже тут на Землі. Як сказав Ісус – «Боже Царство всередині вас». Бог присутній всюди, де люди люблять одне одного і моляться разом. Через гріх та його наслідки, страждання, життя на Землі далеке від досконалості. Але ти все одно можеш мати сповнене сенсу і щасливе життя на Землі.
Аби бути щасливими, ми повинні навчитися довіряти Богу, адже тільки він може зробити нас цілковито щасливими. Усі ми хочемо багато речей: любові, здоров’я, успіху, комфорту. Це все добре, але ці прагнення можуть бути настільки сильними, що іноді ми можемо піддатися бажанню порушити Божі заповіді аби отримати бажане. Чинячи так, ми перетворюємо ці речі на ідолів, яким служимо і поклоняємось замість Бога.
Біблія нам говорить, що деякі основні правила написані в наших серцях. Ці правила утворюють так зване природне право, тому що люди різних часів і народів бачили, що воно узгоджується з нашою людською природою, а отже, допомагає нам жити добре. Совість це внутрішній голос, що говорить нам які наші дії відповідають природному праву, а які ні. Отож, ми маємо завжди прислухатися до нашої совісті.
Проте ми також маємо формувати своє сумління за допомогою щирого пошуку правди. Іноді ми думаємо, що певний вчинок хороший тільки тому, що ми дуже прагнемо це зробити. Щоб уникнути нашого самообману Бог дав нам 10 заповідей. Він також дав нам Ісуса і Церкву аби допомогти нам розрізняти добро і зло. Чи можна самостійно вирішувати що є добром, а що злом? Люди, які живуть добре, прислухаються до своєї совісті. Але це не означає, що вони або їхнє сумління самі вирішують що є добром, а що злом. Ти можеш міркувати про щось як про добре чи погане, однак ти можеш помилятися. Святий Павло казав, що все знає тільки Бог. І хоч я в нічому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий.
Добро і зло поняття об’єктивні. Вони встановлені Богом такими від створення світу. Деякі люди говорять, що об’єктивної істини не існує. Та якби це дійсно було так, то я мав би рацію сказавши, що вугілля має жовтий колір, як і ти, коли б стверджував, що воно жовте. Об’єктивною істиною все одно є той факт, що вугілля має чорний колір. Моя думка, по-суті, нічого не змінює. Таким чином деякі вчинки є об’єктивно поганими, незалежно від чиєїсь думки. Наприклад навмисне позбавлення життя невинної людини це завжди зло. Для пересічного громадянина неправильно позбавляти людину життя, крім випадків самооборони.
о. Олександр Зелінський