Дозвілля
– Алло, мамо, це жарт був! – голос доньки тремтів, ніби вона бігла. – Ми просто пожартували, щоб тебе розіграти. Тато зараз на зустрічі, прийде пізно, не турбуйся.
Я сиділа на кухні, тримаючи на руках найменшого онука, коли двері раптом відчинилися з гуркотом. На порозі стояла моя донька, бліда, з новою коляскою, в якій пищало немовля.
Моя мізерна пенсія, лише 4800 гривень, мала б забезпечувати мою старість, але тепер вона фінансує розкішні забаганки мого сина Богдана та невістки Анни. – Мамо, нам потрібні твої
На заробітках я і зустріла свого другого чоловіка. Джуліо був дуже галантним. Таких чарівних чоловіків в Україні і зі свічкою не знайдеш. Я була впевнена, що діти розділять
За роки проведені на заробітках в Португалії я зуміла купили квартиру дочці і зятю. Молодята були щасливі, а мамі більшого й не треба. Правда, була одна умова, яку
— Ну що, Лорик, починаємо нове життя? — весело промовив дружині Ігор. — Сподіваюся, тепер у новому будинку в тебе не буде приводу для сліз. Вона напружено посміхнулася. Останнім
Я з Андрієм разом уже дев’ять років. Коли я виходила за нього заміж, очікування були прості – затишок, підтримка, спільне життя. Я не планувала якихось грандіозних подій. Мене
— Марино, уважніше. Ти знову поклала виделки не з того боку, — невдоволено сипнула свекруха, пересуваючи келихи на столі. Вона вже третю годину метушилася по домівці, натирала срібні
Я сиділа на кухні, тримаючи телефон так міцно, що пальці побіліли. Двері відчинилися, і до хати увійшла вона — Олена, у короткій куртці, з дорогими черевиками, які ми
Дізнавшись про розлучення, свекруха завітала до сина з порадою: «Швидко знімай з її картки п’ятсот тисяч! Ми ж з тобою не працюємо». Я застигла в дверях вітальні. Я