fbpx

Жарти геть. Вчені нарешті змогли пояснити, чому вночі темно

Це не анекдот. Відповідно до теорії про незліченну кількість зірок у Всесвіті, нічне небо повинно бути освітлене майже як удень. Тільки зараз вченим вдалося з’ясувати чому, це не так. Якщо Всесвіт нескінченний, то й кількість зірок у ньому повинна бути численною. А отже, вони мають заповнювати все небо. Але це не так. Нічне небо хоч і буває досить яскравим, особливо в деяких широтах, зазвичай темне. Іншими словами, з заходом Сонця зірки не здатні забезпечити достатню кількість світла. Їх надто мало.

Куди дівається ця нескінченна кількість зірок? Чому з Землі видно лише їх частину? Перша правдоподібна теорія про те, чому так відбувається, була висунута два століття тому. Але так і залишалася теорією. Поки нарешті не були знайдені її підтвердження — з допомогою аналізу знімків орбітального телескопа Hubble. З Всесвітом усе гаразд, стверджують дослідники, зірок там і справді достатньо. Їх істотну частину просто приховують від землян хмари з водню.

Парадокс Ольберса

Німецький астроном Генріх Ольберс першим запропонував формулювання проблеми «темного неба». Вона звучить так — якщо у Всесвіті незліченна кількість зірок, то чому вночі стає темно, адже кожен фрагмент видимого неба повинен бути заповнений зірками? Ольберс сам запропонував відповідь на цю загадку. На його думку, блокувати світло далеких зірок могли хмари з водню, що розділяють галактики.

Ольберс помер в 1840 році, а його теорія була на два століття відкладена на дальню полицю. Довгий час домінувала точка зору про те, що у Всесвіті — «лише» від 100 до 200 мільярдів галактик. Це неймовірна за людськими уявленнями кількість. Але тим не менш, її недостатньо для того, щоб висвітлювати нічне небо. Простіше кажучи, для пояснення парадоксу «темного неба» теорія Ольберса була просто не потрібна. Однак, в останні роки ситуація змінилася. З’явилися нові знімки Hubble і зовсім інші підрахунки, згідно з якими у Всесвіті ніяк не менше двох трильйонів галактик. І вчені знову задумалися про те, чому більшу частину зірок не видно із Землі.

Водневі хмари

Варто прийняти гіпотезу про збільшення кількості галактик у Всесвіті хоча б у 10 разів, як знову доводиться визнати, що нічне небо на Землі має бути заповнене зірками, констатує британський астрофізик Крістофер Конселіс з Ноттингемгского університету. Конселіс разом з колегами аналізував знімки віддалених галактик, зроблені Hubble. Результатом аналізу став висновок про те, що Ольберс був правий — світло віддалених галактик поглинається хмарами водню, які розділяють галактики. Результати дослідження були опубліковані в авторитетному виданні Astrophysical Journal.

«Це було давно забуте припущення Ольберса, яке ми підтвердили, – розповідає Конселіс. – Та воно дозволяє вирішити проблему «темного неба».

За словами Конселіса, існування водневих хмар було встановлено астрономами раніше шляхом аналізу природи світла.

«Раніше ми просто не знали, що за цими хмарами ховаються інші галактики», – зазначає вчений.

За горизонтом

На думку Конселіса, визнання факту існування водневих хмар дозволяє припустити, що ми ще багато чого не знаємо про Всесвіт.

Крім галактик, про існування яких ми поки що не здогадуємося, там може бути щось ще, припускає британський учений. Наприклад, настільки віддалені ділянки Всесвіту, що їх світло ще просто не встигло досягти Землі.

«Там можуть бути множинні всесвіти, там може бути щось на зразок «горизонту», який являє собою відстань, подолану світлом з моменту виникнення Всесвіту», – констатує Конселіс.

«Чесно кажучи, ми поки що не маємо уявлення про те, що там може бути», – підсумовує вчений.

Читайте також: Центр трансплантації стовбурових клітин відкриють у Львові

Джерело.

You cannot copy content of this page