В українськiй полiтицi розширюється нiша для нової третьої сили, але хто її займе — це питання
Наприклад, один iз депутатiв, близьких до Президента, переконаний, що серед людей з’явився запит на антиполiтикiв, пише газета Експрес.
“Це свiтовий тренд — такi собi розважальнi полiтичнi проекти, — зазначив парламентар. — Запит на антиiстеблiшмент звучить так: давайте, ми ще таке не пробували. Спробуймо! Наприклад, Зеленського з умовною полiтичною силою “Слуга народу”… Коли є недовiра до парламенту, виникає i вiдчуження. То чому б не поекспериментувати? З’являється такий собi трошки цирк, трошки театр. Є запит на своїх акторiв на цiй полiтичнiй аренi”.
Утiм серйознi експерти стверджують, що така думка вiдображає лише страх членiв президентської партiї перед появою нового серйозного гравця в українськiй полiтицi. Ось лише мало хто сьогоднi може дати точну вiдповiдь на те, хто стане тiєю третьою силою i, головне, коли вона з’явиться.
Чи справдi країна готова вiдкинути всiх нинiшнiх полiтикiв i вiддати свої симпатiї комусь новому? Вiдповiдь на це запитання шукаємо разом iз виконавчим директором Центру суспiльних вiдносин Євгеном Магдою та гендиректором Комiтету виборцiв України Олексiєм Кошелем.
— Чи пiдтримуєте твердження про те, що нинi в Українi є радше запит на антитiстеблiшмент, нiж на повноцiнну третю силу в полiтицi?
О. Кошель: — Запит на третю силу, на нових полiтикiв нинi є. Пiдтвердженням цього є результати соцiологiчних опитувань, якi засвiдчують украй низький рiвень довiри до Верховної Ради й iстотне зниження рiвня довiри до всiх парламентських сил. Ми бачимо, що всi п’ять фракцiй старої коалiцiї втратили пiдтримку, а “Опозицiйний блок”, який асоцiює себе з єдиною опозицiйною полiтсилою, не наростив рейтингу.
Для прикладу, за останнiми даними Центру Разумкова та Фонду “Демократичнi iнiцiативи”, “Батькiвщина” має 11% пiдтримки, БПП — 9,9%, “Опозицiйний блок” — 9%, Радикальна партiя Ляшка — 7,8%, “Самопомiч” — 7,6%, “Народний фронт” — лише 1,8%. Водночас 16,5% опитаних не зробили свого вибору. Це мiнiмальний резерв для нової полiтсили.
Так, у нас немає гострої конкурентної боротьби. Проблема в тому, що в нас надзвичайно розмите поняття опозицiї. Опозицiйну нiшу захопила партiя, яка має у своїй назвi слово “опозицiя”, але де-факто опозицiєю не є. “Опозицiйний блок” у парламентi працює в режимi цiлковитого бойкоту. Для прикладу, впродовж березня, коли було два пленарнi тижнi, лiдер партiї Юрiй Бойко жодного разу не натиснув на кнопку для голосування, навiть за технiчнi питання, як-от оголошення перерви!
Суспiльство перебуває в пошуку нової опозицiї. Тому й тривають дискусiї про можливих нових лiдерiв — починаючи вiд рок-музикантiв i закiнчуючи артистами розважального жанру.
Є. Магда: — Я згоден iз тим, що у свiтi панує тренд “проти iстеблiшменту”. Це, до речi, доводить перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Українцi, на жаль, також готовi пiдтримувати популярнi проекти.
Нашi традицiйнi полiтичнi сили вписують iдеологiю у просту рамку: “За все хороше, проти всього поганого”. Так не може тривати довго. Нам потрiбнi iдеологiчнi полiтсили. Потрiбнi вiдповiдальнi полiтики — тi, хто обiцяє реальнi речi, коли йде до влади, виконує їх, прийшовши до влади, або ж, не зумiвши виконати, позбувається владних важелiв. Нинi ж маємо понад 350 партiй, але серед них дуже мало впливових iдеологiчних полiтсил.
— Чи може з’явитися найближчим часом така третя сила? Хто б мiг її уособлювати?
Є. Магда: — Як на мене, мусять виникнути передумови. Середнiй клас в Українi, який повинен формувати такий суспiльний запит, перебуває у станi виживання. Нова впливова iдеологiчна партiя з’явиться лише з економiчним зростанням. Коли українцi заживуть краще, вони, даруйте за банальнiсть, будуть частiше ставити полiтикам запитання: чому вiдбувається так, а не iнакше? Чому вони, громадяни, перебувають у таких умовах, а не в iнших? Таким чином поступово буде викристалiзовуватися нова полiтична сила, якiсна iдеологiя i так далi.
До парламентських виборiв, якщо вони будуть 2019 року, ситуацiя може змiнитися. Звiсно, ми з вами спостерiгатимемо партiйнi пазли, коли з наявних полiтсил iз рiзним успiхом складатимуть новi полiтичнi проекти. Це вiдбуватиметься без нових облич. Бо в нових обличчях нинiшнi полiтики не зацiкавленi.
О. Кошель: — А я маю iншу думку. Нинi панує велике розчарування в нинiшнiх полiтиках. Суспiльство шукає нових. I низка полiтичних сил хоче зайняти цю нiшу. Як приклад — полiтсила Мiхеїла Саакашвiлi, яка приходить iз надрадикальними полiтичними й економiчними гаслами та намагається донести до виборця тезу: “У нас за плечима є досвiд успiшної роботи в Грузiї. Ми радикальнi реформи можемо здiйснити в Українi”.
Уже за рiк низка старих i нових гравцiв активно долучиться до майбутньої президентської кампанiї. Нагадаю, що 2019 року президентська кампанiя плавно перейде в парламентськi вибори. Полiтсили гравцiв, якi боротимуться за перемогу на президентських виборах, значно активiзуються. З’являтимуться новi полiтичнi проекти, якi працюватимуть у нiшi “Народного фронту”, що фактично обнулив свiй рейтинг, Блоку Петра Порошенка та iнших партiй.
— Якi можуть бути перспективи потенцiйної третьої полiтсили?
О. Кошель: — Ми переживаємо перiод таких серйозних полiтичних трансформацiй i такого серйозного очiкування змiн, що нова полiтсила може показати феноменальнi результати буквально за декiлька мiсяцiв. Хочу нагадати, що партiя Яценюка “Народний фронт”, яка стартувала з нуля, за кiлька мiсяцiв стала лiдером парламентських перегонiв. Те саме можна сказати про полiтсилу Саакашвiлi, яка, ще не будучи офiцiйно оформленою, набирала 12 — 15% пiдтримки.
Якщо нова полiтсила зможе запропонувати не лише новий формат гасел, картинок, а й новi обличчя та новий змiст, вона може претендувати на 15 — 20% i бiльше пiдтримки за дуже короткий промiжок часу.
Наталiя ВАСЮНЕЦЬ
Читайте також: “Ніколи не йдіть до лікаря, бо вони всі тупі”: відомий гінеколог жорстко потролила українців
