Політика

Яким буде Донбас через 5 років? Думка журналіста Андрія Куликова

Йдеться не про примирення Донбасу і решти України, а насамперед про примирення людей, які дотримуються кардинально протилежних поглядів. Такі люди є не лише на Донбасі, вони є по цілій Україні. Просто на Донбасі це спалахнуло у першу чергу завдяки зовнішньому втручанню.

Саме українські патріоти Донбасу врятували Україну від набагато більшої біди. Перший російський прапор на території материкової України був піднятий не у Донецьку чи Луганську – у Харкові. Російські агенти діяли широким фронтом. А коли зрозуміли, що не можуть подалати спротив у регіонах, які їм видавалися найбільш вразливими (на Донеччині та Луганщині), відкликали більшу частину агентури з інших областей. Завдяки цьому, а також бездіяльності місцевої влади, росіяни переламали співвідношення сил.

Соціальні мережі – це віртуальний світ, і лідерами суспільних думок там стають ті, хто не так часто мають реальну вагу у справжньому світі. Я би не звертав надто великої уваги на критику ймовірності діалогу з їхнього боку.

Куликов

Покараними має бути будь-хто, хто вчиняв злочини проти людяності з обох боків лінії фронту. З обох боків. Без цього не буде довіри. Довіри гіркої, болісної. Довіра може відновитися, якщо буде однаковий підхід до усіх. Кого амністувати? Українське законодавство дає чітку відповідь. Я краще й не скажу. Але в тому числі від українських ветеранів, які зараз на фронті, мені доводилося чути, що людина, яка воювала з різноманітних причин, брала в руки зброю (іноді під примусом, за гроші або за уявлення, які потім змінювалися), а згодом цю зброю склала – підлягає амністі. Якщо не скоювали злочинів.

Колючий дріт по лінії зіткнення не підійде. Як вони уявлятимуть життя тут? Вони не матимуть жодного уявлення про те, що у нас насправді коїться. Не знатимуть про досягнення, які у нас є або можуть бути і не знатимуть ті проблеми, які дозволятимуть їм усвідомити, що у нас спільна доля. Так само й ми не знатимемо про їхні проблеми. Ні, має бути контакт, обмін на громадянському рівні. Він може бути різноманітний: воз’єднання сімей, культурний обмін. Приміром, я читав, що на території “ДНР” багато людей загинули від грипу. І в той же день читаю, що так само багато жертв у Києві. Хіба лікарям немає про що поспілкуватися?

Якщо не через 5, то через 6 років Донецька і Луганська області відновляться у складі України. За моїми уявленнями, потрібно саме стільки часу, щоби там змінилися, переважно в природний спосіб (але частина еволюції включає і насильницький спосіб), ті, хто зараз має там реальну владу. До влади би прийшли ті, хто більше готовий до порозуміння з рештою України і ті, хто прийнятніший для решти України.

Джерело.

Related Post