Дозвілля
Який шанс у кожної людини зустріти справжню любов свого життя

Цікаво, що для розрахунку цієї романтичної ймовірності вчений Пітер Бакус з університету Ворика (Велика Британія) використав формулу, відому як рівняння Дрейка. За її допомогою визначають число цивілізацій у нашій галактиці, з якими людство має шанс вступити в контакт.

У цьому доволі довгому рівнянні 31-річний Пітер Бакус лише замінив основні критерії: замість “кількість зірок у галактиці” взяв “кількість жінок у Лондоні”, замість “частка планет із розумним життям, що прагнуть до встановлення контакту” — “незаміжня дівчина віком від… і до…”, врахував і свої вимоги щодо зовнішності, рівня освіченості потенційної партнерки тощо.

Отже, за формулою астронома Френка Дональда Дрейка шанс знайти собі пару в 31-річного неодруженого європейця, як підрахував Пітер Бакус, — 1 до 285 тисяч.

Та не все так сумно і безнадійно. Бо, скажімо, американський вчений-когнитивіст Том Гріффітс вирахував формулу, яка допоможе не затягувати з вибором свого супутника життя. Йдеться про так зване правило 37%. Виявляється, аби визначитись, досить оцінити не всі варіанти, а лише 37%. Згідно з цією математичною формулою, ідеальним періодом для вибору своєї половинки є 26 років. А от найкращим віком для одруження названо 28 — 32 роки.

Хто ж цих учених має рацію — Пітер Бакус чи Том Гріффітс?

– Знаєте, усі ці формули — це гра для розуму, а у виборі коханих люди керуються перш за все почуттями, — вважає Сергій Солдатов, кандидат психологічних наук, спеціаліст Європейської конфедерації психоаналітичної психотерапії. — Справді, більшості з нас набагато легше знайти, наприклад, партнера по бізнесу, навіть друзів, бо пошук їх більше зав’язаний на раціональному. Але закоханість — це на 90% безсвідомий вибір. Цією силою керує (що довів великий психоаналітик Фрейд) такий інстинкт, як лібідо (бажання, пристрасть) — гіпотетична психічна енергія сексуальних прагнень. Це інстинктивний біологічний вибір. І, отримуючи певний емоційний імпульс (“Я побачив її усмішку!” , “Я подивилася йому в очі…”), ми можемо й не знати справжньої мотивації вибору конкретного партнера.

– Якщо всім керує універсальний інстинкт, то чому ж тоді люди роками страждають від самотності?

– Проблема в тому, що ми, на жаль, нерідко намагаємося ігнорувати почуття і підганяємо пошук партнера під певну арифметичну кальку (майже як в експерименті з формулою Дрейка), надто звужуємо параметри пошуку, — пояснив сексопатолог Василь Черепанин. — Нерідко нам диктує правила батьківський сценарій, певні стереотипи (хочемо, щоб обранець був схожий на одного з батьків чи маємо за орієнтир образ, який був визначений нашими батьками як ідеальний партнер).

Наприклад, хтось мріє про натуральну блондинку з карими очима чи брюнета з міцною щелепою, хтось бачить себе у парі лише з дипломованим спеціалістом тощо. Якщо ж розширити коло пошуку (додавши до списку потенційних партнерів світлооких білявок, людей із середньою освітою та інших), позбутися стереотипів, то шанс зросте автоматично.

Інколи потрібно змінити ставлення до себе — трохи підвищити самооцінку чи навпаки — глянути на себе критичніше. А часом людям просто бракує сміливості зробити крок назустріч одне одному. Ніби бачиш: “Це моя жінка (чоловік)!”, а дати знати про це не наважуєшся.

– І усе-таки, багато хто щиро вірить, що закохані душі поєднуються на небесах і що саме зорі вирішують: знайдемо ми пару чи ні. Тож, можливо, у космічній формулі Дрейка є резон?

– Резону більше у правилі 37 відсотків Гріффітса, — каже Євген Заїка, професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. — Це правило справді діє, причому в багатьох аспектах, зокрема, у виборі працівника на роботу чи навіть житла. Учені доводять, що ефективніше не ознайомлюватися з усіма можливими варіантами, а переглянути лише 37% і виділити найкращого.

Однак, якщо говоримо про пошук супутника для життя, то, аби скористатися таким правилом, потрібно знати число М — загальну кількість претендентів. Якщо, скажімо, за кілька років пошуків їх буде сто, спинитись треба майже на третині і робити свій вибір, якщо їх буде 200, доведеться познайомитись з удвічі більшою кількістю кандидатів. Але ж людина не може знати, зі скількома особами протилежної статі її зведе доля. Тому краще прислуховуватись до свого серця. Тим паче що в нас є така можливість, адже традиція вибору батьками супутника життя вже відійшла. Тому орієнтуватись треба на стан своєї душі!

С. Солдатов: — А якщо говорити з позиції астрології, то в кожного нас є свій зоряний час, коли шанс зустріти людину, про яку мрієш, максимально зростає. Астрологи вираховують цей період, закладаючи у формулу час і дату народження конкретної особи, розташування зірок і планет на небі в цей момент тощо. Характерно, що в деяких людей, на думку астрологів, буває навіть кілька зоряних періодів кохання, і лише одиниці знаходять собі справжню любов із першого разу і назавжди.

Але правди ніде діти: навіть знаючи дату свого зоряного часу, можна його прогавити, якщо не бути готовим до зустрічі з коханням душею і серцем. Зорі, образно кажучи, лише відкривають перед нами можливість, але вони не принесуть кохану чи коханого до вас додому через ваше вікно. Якщо людина, замість того, щоб бувати на людях, подорожувати, сидітимете вдома за комп’ютером, розв’язуватиме формули чи читатиме гороскопи, то її шанс на зустріч і справді дорівнюватиме нулю.

Читайте також: Надя Дорофеєва з гурту “Время и Стекло” показала вагітний животик (фото)

Джерело.

Related Post

facebook