Події
Які медреформи очікують на українців цього року

В Україні запустять страхову медицину, реімбурсацію та госпітальні округи. Реформування української медицини почнеться з доступних ліків, запровадження первинного страхування, створення електронного обліку пацієнтів eHealth і поділу лікарень по госпітальних округах. Подробиці реформування охорони здоров’я повідомляє “Сегодня”.

Реімбурсація – за які ліки заплатить держава. З 1 квітня МОЗ обіцяє запустити реімбурсацію – державне відшкодування вартості ліків пацієнтам. Але не всі українці зможуть отримати компенсацію, а тільки ті, хто страждає на цукровий діабет другого типу, серцево-судинні захворювання і бронхіальну астму. Перелік ліків, які відшкодовуватимуться з держбюджету, опублікований в постанові Кабміну №863. Щоб отримати препарат, потрібно буде звернутися до лікаря, який на спеціальному бланку випише рецепт. За ним в аптеці ліки видадуть безкоштовно, якщо їх ціна не перевищить референтну вартість, встановлену міністерством.

Референтна ціна встановлюватиметься залежно від роздрібних цін на подібні препарати в п’яти сусідніх країнах – Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії та Латвії. Ввести компенсацію вартості ліків в Україні раніше намагалися двічі: 2012 року для гіпертоніків і 2014-го для діабетиків. Але програми провалилися через відсутність належного фінансування та реєстру пацієнтів. МОЗ буде складно планувати бюджет без списку хворих на астму, діабет і серцево-судинні захворювання.

До старту реімбурсації залишилося менше півтора місяців. Поки що незрозуміло, як працюватиме програма, оскільки конкретних рішень міністерство ще не прийняло, зазначає виконавчий директор благодійного фонду “Пацієнти України” Ольга Стефанишина.

Читайте також: 210 гривень за кожного пацієнта

“Немає ще фінального документа про те, як регулюватиметься реімбурсація. Реімбурсація потрібна – це працює в усьому світі, але все залежить від того, як цей процес організовують. Поки що нічого не зрозуміло”, – коментує вона.

У Міністерстві охорони здоров’я кажуть: з квітня реімбурсація запрацює – до цього часу механізм відшкодування вартості ліків затвердять. За словами директора Аптечної професійної асоціації України Володимира Руденка, днями в міністерстві за результатами нарад внесуть зміни до постанови Кабміну.

“За заявами прем’єр-міністра, уряд виділяє на реімбурсацію 500 млн грн. За найскромнішими оцінками аналітичних компаній, буде потрібно мінімум 900-950 млн грн. А за фактом реалізації в 2016 і 2015 роках необхідно 1,3-1,5 млрд гривень. В уряді кажуть, що бюджет збільшать, але може скластися, як і в попередні рази. Незрозумілий порядок формування цін – як реалізовувати ліки, які не ввійдуть до переліку МОЗ. У міністерстві вже зрозуміли, що ринок розбурханий і врахує помилки – компенсація буде на ті ліки, які держава може гарантувати. Поки що триває підготовка документів щодо забезпечення програми. Але стадія готовності дуже висока – і в уряді, і в міністерстві є розуміння, що потрібно прислухатися до учасників ринку. Вже підготовлені нові проекти документів, які обговорюватимуться”, – розповів Володимир Руденко.

Медицина стане страховою. З 1 липня 2017 року Міністерство охорони здоров’я вводить в Україні первинне медстрахування. Повністю перевести медицину на страхову форму хочуть до 2020 року. Фінансуватимуть первинку з держбюджету за рахунок загальних податків, не вводячи нових і не підвищуючи старих.

Головним нововведенням 2017 року стане укладення з лікарем договору без прив’язки до місця проживання, а лікареві держава платитиме за прийнятих пацієнтів. Первинне медстрахування передбачає надання терапевтом, сімейним лікарем або педіатром безкоштовної медичної допомоги та діагностику захворювань. Платитиме лікарям Національна служба здоров’я з держбюджету – в середньому 210 грн за пацієнта на рік, за дітей і пенсіонерів – більше. Лікар зможе укласти не більше 2000 договорів з пацієнтами. Для цього кожен українець повинен вибрати собі сімейного лікаря, терапевта чи педіатра до запуску первинного страхування і скласти з ним договір.

У МОЗ ще не затвердили список послуг, які лікарі надаватимуть безкоштовно. Така модель первинного страхування піддається критиці експертів. За словами відповідального секретаря ради Національної медичної палати України Сергія Кравченка, вона нічого спільного зі страхуванням не має, оскільки українці і зараз можуть піти до будь-якого терапевта, гроші якому сплачує держава.

“Головне в медстрахуванні – це покриття ризиків у страхових випадках. Страховим випадком є захворювання. Рання діагностика захворювань і оплата лікарям тарифу за людину – це не страхування. В принципі – це те ж саме, що є в Україні останні 25 років: українці самі вибирають лікаря, лікарі отримують зарплату з бюджету. Основ медстрахування в цьому взагалі немає”, – каже медик.

У МОЗ зазначають, що це тільки перший етап страхування, з 2018 року воно охопить спеціалізовану медичну допомогу в лікарнях..

Паперові медкартки замінять електронними. У більшості країн електронну систему охорони здоров’я почали впроваджувати ще 10 років тому. Українські лікарі ж досі працюють з величезною кількістю паперів. Але з 2017 року в Міністерстві охорони здоров’я мають намір створити вітчизняну електронну систему, а наприкінці листопада міністерство підписало відповідний меморандум з громадськими та ІТ-бізнесом.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, якщо позбавити лікаря від письмової звітності і роботи з паперовими медкартами, він більше часу приділятиме пацієнтам. Для пацієнтів, у свою чергу, будуть створені додаткові сервіси, наприклад, можливість через інтернет вибирати і записуватися до лікаря або переглянути медкарти і аналізи. Для держави – це можливість вести статистику і бачити, куди йдуть гроші і яких послуг дійсно потребують пацієнти. Крім того, можна буде відстежувати онлайн наявність в лікарні ліків, закуплених за кошти держбюджету. Електронна система повинна підвищити контроль закуплених препаратів.

У планах МОЗ – запустити електронну систему в травні. Впроваджуватимуть eHealth поступово: спочатку буде створена сама програма, а потім вже електронна медична картка разом з електронним рецептом. У жовтні 2016-го заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк говорив, що на створення системи піде півроку. Але на кінець лютого роботи ще не починалися. За словами Андрія Зайця, керівника проекту IT4Medicine, який бере участь у створенні eHealth, міністерство ще не обрало розробника. МОЗ тільки створив проектний офіс, до якого ще не набрали команду.

“Теоретично, якщо залучити хороших фахівців, можна встигнути створити програму за три місяці. Тільки нещодавно створили проектний офіс з eHealth, діяльність якого поки що незрозуміла – планів немає, регламенту немає. Були ідеї, щоб електронну систему розробляли волонтери, але зараз вирішили передати все проектному офісу. Але тим не менше команда в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун – перша, хто залучає до діалогу громадськість і бізнес. Я вважаю, це правильний вектор”, – говорить Андрій Заєць.

Створять госпітальні округи і перепрофілюють лікарні. Всі медустанови в областях розділять на госпітальні округи. В кожному буде мінімум одна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого або другого рівня. Так, в лікарні першого рівня лікарі надаватимуть хірургічну і реанімаційну допомогу. У лікарні другого рівня медики займатимуться плановим лікуванням пацієнтів з хронічними хворобами або доліковуватимуть пацієнтів після лікарні першого рівня. У медустанові другого рівня також буде відділення екстреної допомоги.

Формують госпітальні округи обласні державні адміністрації. МОЗ висунуло три вимоги: центром госпітального округу має бути місто з населенням від 40 тис. осіб, дорога до нього повинна займати не більше години. За мірками світової медицини, перші 60 хвилин після виклику медиків – критичні для порятунку пацієнта. Багатопрофільна лікарня першого рівня повинна охоплювати щонайменше 120 тисяч пацієнтів, другого – не менше 200 тис. осіб.

Загрузка...

Інші лікарні перепрофілюють під потреби жителів. Вони стануть лікарнями планового лікування, реабілітаційними центрами або хоспісами. У МОЗ медзаклади обіцяють не закривати. Госпітальні округи по країні створять до кінця року. Уже 13 областей подали на узгодження до міністерства проекти 43 округів, які затвердить уряд.

Читайте також: Первинна медична допомога в Україні: МОЗ оприлюднило важливі роз’яснення

У регіонах вже незадоволені реформою і бояться закриття лікарень. У Вінницькій облдержадміністрації вирішили відразу окреслити межі округів і перепрофілювати лікарні, чим викликали обурення городян через владу. Так, в Шаргороді місцеву райлікарню влада поспішила перепрофілювати на лікарню планового лікування – в ній лікуватимуть пацієнтів з хронічними захворюваннями – і прив’язати до Могилів-Подільського округу. Шаргородчани скаржаться, що до Могилів-Подільського їхати більше години і навіть немає прямого автобусного сполучення між містами. Медики переживають, що їх лікарню і зовсім закриють.
За словами Павла Ковтонюка, МОЗ контролює дотримання методології створення госпітальних округів, але якщо місцевих жителів щось не влаштовує, потрібно звертатися до облдержадміністрацій, які визначають округи.

Реклама

Реклама

Related Post

facebook