fbpx

Все, що треба знати про виклик швидкої медичної допомоги: прочитай, збережи, поділися

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України № 5081-VI «Про екстрену медичну допомогу», відповідно норм даного закону викликом екстреної медичної допомоги – є повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.

Такий виклик можна здійснювати як із стаціонарного, так і з мобільного телефону і він є безоплатним.

Диспетчер, отримавши виклик, направляє за вказаною адресою бригаду, забезпечує передачу до стаціонарних закладів охорони здоров’я інформації щодо необхідності госпіталізації пацієнтів, залучає, за необхідністю, додаткові бригади для надання екстреної медичної допомоги.

Звернення, залежно від стану пацієнта, поділяють на екстрені та не екстрені.

Нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії екстрених, становлять у містах – 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста – 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.

Відповідно до Правил виклику бригад швидкої медичної допомоги, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2009 №370, особи, які викликають Бригаду (хворий, постраждалий, родичі або інші особи), мають: – відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик; – назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код і номер під’їзду), у разі коли місцезнаходження вулиці або будинку невідомі, необхідно уточнити шляхи під’їзду до адреси або місця випадку та його загальновідомі орієнтири; – назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого, якщо паспортні дані хворого або потерпілого невідомі, необхідно вказати його стать і орієнтовний вік;- описати скарги хворого або потерпілого; – повідомити, хто і з якого номера телефону викликає бригаду; – за можливості забезпечити бригаді безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги; – у разі виклику бригади до приміщення, де перебуває особа, яка потребує надання невідкладної допомоги, ізолювати тварин, які можуть ускладнити надання медичної допомоги хворому або постраждалому, а також завдати шкоди здоров’ю і майну членів бригади; – за можливості сприяти в транспортуванні хворого або постраждалого в санітарний автомобіль; – у разі госпіталізації хворого або постраждалого до лікувально-профілактичного закладу бажано мати при собі будь-який документ, який засвідчує його особу.

До категорії екстрених належать звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що:

Супроводжується: знепритомленням; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; блювотою кров’ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань; гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;

Зумовлений: усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови); ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи); ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо; порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).

До категорії екстрених належать також звернення медичних працівників щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводження та термінової госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я.

До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та:

Супроводжується: раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом;

Зумовлений: загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.

Диспетчер екстреної медичної допомоги та медицини катастроф перенаправляє звернення, що належить до категорії неекстрених, до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги у порядку, затвердженому МОЗ, а у разі відсутності такої можливості – направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення.

Читайте також: Правила дорожнього руху змінено: Що нового треба знати водіям?

Джерело.

 

You cannot copy content of this page